археологія Архіви | обласТь

Тютюн та трави: як курили на Тернопільщині 300 років тому?

Admin — Fri, 05 Jul 2024 09:02:16 +0000

Спеціалісти Залозецького краєзнавчого музею, що на Тернопільщині, розповіли, що під час однієї з експедицій, де досліджували корчму, було знайдено безліч люльок для паління тютюну.

Деякі з них із місцевої майстерні, а інші є імпортованими, але доволі типовими для того часу.

“Табак в Україні здавна називався словом «тютюн», запозиченим безпосередньо з турецької мови. Від турків, мабуть, запозичили і сам звичай палити люльки, оскільки Османська імперія тримала в руках всю середземноморську торгівлю в XVI-XVII ст. Самі ж османи, швидше за все, дуже швидко перейняли звичку палити люльку безпосередньо в іспанців. Ми були вражені кількістю знахідок та їх різноманітністю, а тому зацікавилися цією темою та питанням: «а що ж курили, якщо така кількість?”, – зауважили дослідники.

Провівши невеличке дослідження серед народної творчості, таки знайшли кілька «рецептів»:

Тютюну як такого було мало, бо він був дорогий. Тому, до нього могли додавати різних трав, та вірили, що вони могли покращували травлення, сон, заспокоювали нервову систему.

М’яту додавали для пахощів, хоча її в основному використовували в складі нюхального тютюну. Материнка додавалася для заспокоєння. Тирлич має властивості знімати біль у суглобах. Листя терену необхідне для очищення крові після поранення, а полин відвертав чорні думки, падуб — гарний антисептик.

Коли молодиці прагнули прив’язати до себе парубків, підсипали до тютюну любистку, щоб любив, а сама рослина має антисептичні та протипухлинні властивості.

Однією з найцікавіших трав, що вживалися в сумішах для паління, був буркун. Його палили рибалки, які могли знаходитися довший час у воді. Сушені верхівки з листям і квітами буркуна містять у собі у великих кількостях речовину кумарин, що має протисудомну дію.

До слова, усі знайдені люльки можна побачити наживо у Залозецькому краєзнавчому музею.

Запис Тютюн та трави: як курили на Тернопільщині 300 років тому? спершу з'явиться на обласТь.

В Англії вийшла праця, присвячена археологічним дослідженням на Тернопільщині

Admin — Thu, 09 May 2024 17:14:43 +0000

Днями у Кембриджському університеті в Англії вийшла друком колективна робота, присвячена лабораторним дослідженням антропологічних решток поховань бронзової доби із Кордишева, що на Шумщині. Про це повідомив директор Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин.

За його словами могильник культури шнурової кераміки та комарівської культури досліджували впродовж 2013-2015, 2019 років. Розкопано три кургани і досліджено понад десяток поховань.

Завдяки реалізації ґранту із Познанським університетом ім. Адама Міцкевича та у співпраці із професором університету – Пшемиславом Макаровічем вдалося здійснити ґрунтовні дослідження виявлених людських останків, застосувавши методи досліджень такі як: ДНК аналізи, С14, ізотопні та антропологічні. Завдяки чому уточнено абсолютну хронологію поховань, простежено дієту давніх людей, зокрема зафіксовано споживання проса, – каже Василь Ільчишин.

На сьогодні це чи не найдавніші археологічно зафіксовані сліди вирощування та споживання проса у Європі. Також завдяки аналізам ДНК вдалось простежити родинні зв’язки серед похованих людей. Зокрема, у групових могилах виявлено поховання жінки із власними дітьми.

Запис В Англії вийшла праця, присвячена археологічним дослідженням на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині виявили рідкісну археологічну знахідку, якій понад тисяча років

Admin — Tue, 20 Feb 2024 18:03:43 +0000

Рідкісну та древню знахідку виявили на теренах Тернопільської області.

Дослідники розшукали комплекс кіммерійської кінської збруї чорногорівського типу.

Така знахідка датується 7-8 ст. до н.е.

До слова, Кіммерійці й таври на території України в давнину – південними сусідами праслов’ян у IX–VII ст. до н. е. були кіммерійці. Жили вони в степах Північного Причорномор’я від Дону до Дунаю. Були дуже войовничими. Це перший народ на території України, назва якого дійшла до нас. Уперше про кіммерійців згадується у давньогрецьких поемах Гомера. Найбільше і найдостовірніше розповів про кіммерійців грецький історик V ст. до н. е. Геродот.

Згадки про них знаходимо також в ассирійських джерелах. Ассирійська назва “кімміраї” означає “велетні”.

Існує три версії щодо походження кіммерійців. Перша – це давньоіранський народ, який прийшов на землі України через Кавказ. Друга – кіммерійці з’явилися внаслідок поступового історичного розвитку праіранської степової культури, а їхньою прабатьківщиною було Нижнє Поволжя. Третя – кіммерійці були місцевим населенням.

Археологи знаходять речові пам’ятки кіммерійців у Північному Причорномор’ї, на Північному Кавказі, у Поволжі, на нижній течії Дністра та Дунаю. Кіммерійці були іраномовним народом.

Ранні кіммерійці вели осілий спосіб життя. Пізніше, у зв’язку з настанням посушливого клімату, вони стали кочовим народом і розводили, в основному, коней.

Запис На Тернопільщині виявили рідкісну археологічну знахідку, якій понад тисяча років спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині знайшли унікальний артефакт, якому декілька тисяч років

Admin — Thu, 18 May 2023 12:37:09 +0000

В Тернопільській області археологи знайшли в печері Вертеба п’ять глиняних жіночих фігурок, які можуть належати до трипільської культури.

Про це повідомляє “Суспільне”.

Фігурки виконані у формі жіночих фігур. Спеціалісти датували їх першим тисячоліттям до нашої ери. Вони пов’язані з Трипільською культурою, яка раніше побудувала на території сучасної Тернопільської області.

Знахідки були зроблені археологами з Борщівського краєзнавчого музею в Україні.

Печера Вертеба, в якій зробили знахідку, має до 8 км проходів. Давні люди використовували її як священне місце. Проте релігійні обряди трипільців вивчені погано. Знайдені керамічні статуетки допоможуть зрозуміти трохи більше про них. Так, статуетки могли бути тотемами — предметами, які мали захистити людину.

Крім статуеток знайшли масивну глиняну посудину, що містила білий органічний матеріал, походження якого ще належить встановити.

Раніше у Вертебі дослідники знаходили статуетку, що зображала кабана, а також знаряддя праці з її іклів. Ймовірно, кабан мав священне значення для трипільців.

Як повідомляють Українські Новини, під час розкопок урочища “Апостольщина” в місті Володимирі на Волині археологи знайшли митну печатку, датовану XI-XII століттями.

Запис На Тернопільщині знайшли унікальний артефакт, якому декілька тисяч років спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині знайшли рештки людей, які переховувалися в печерах

Admin — Fri, 02 Sep 2022 11:00:27 +0000

На Борщівщині в печері неподалік Мельниці-Подільської знайшли фрагменти глиняного посуду, який датується XVII століттям. Також цікавими для подальших досліджень є давні настінні написи. А ще серед знахідок – людські останки. Про це повідомили на сторінці Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею у фейсбуці.

“Попри складну ситуацію, спричинену війною з російським агресором, тривають планові археологічні обстеження Борщівського краю під керівництвом археолога Михайла Сохацького. Так, оглядаючи печеру поблизу Мельниці-Подільської, дослідник разом з науковими співробітниками Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею виявив інтригуючі знахідки, – йдеться у повідомленні. – На долівці одного із лабіринтів печери знайдено фрагменти глиняного посуду, який датується XVII століттям. Цікавими для подальших досліджень є давні настінні написи. Серед знахідок – людські останки. Це рештки як мінімум двох людей, які за попередніми даними загинули за невідомих обставин, можливо переховуючись у печері під час турецьких набігів.” – йдеться в повідомленні.

Михайло Сохацький склав науковий опис та паспортизацію знахідок. Саму ж печеру дослідники внесли до переліку важливих археологічних пам’яток нашого краю. Подальші дослідження печерного лабіринту і уточнення дозволять заповнити існуючі історичні прогалини.

Запис На Тернопільщині знайшли рештки людей, які переховувалися в печерах спершу з'явиться на обласТь.