архітектура Архіви | обласТь

У містечку на Тернопільщині реставрують старовинні двері

Admin — Thu, 15 Jun 2023 16:25:47 +0000

Реставратори із Івано-Франківська взялись за відновлення чотирьох старовинних дверей: бокових дверей будівлі суду у Чорткові (вул. Ст. Бандери), головних дверей управління поліції охорони (вул. Горбачевського) та двох дверей будівлі Чортківського центру первинної медико-санітарної допомоги (вул. Пігути). Але на цьому відновлення історичної спадщини Чорткова на завершується, а лише розпочинається!.. Про це повідомляють в міській раді.

Спеціалісти відділу архітектури та містобудівного кадастру міської ради разом із реставраторами громадської ініціативи зі збереження архітектурної спадщини «ФранківськЯкийТребаБерегти» протягом робочої зустрічі оглянули та здійснили заміри для розрахунку вартості реставраційних робіт наступні об’єкти:

– двері по вул. Степана Бандери, 38;
– двері по вул. Тараса Шевченка, 3;
– огорожу з брамою біля будинку по вул. Степана Бандери, 25.

Нагадаємо, четверо старовинних дверей після реставрації повернуться до Чорткова вже через 2-3 місяці.

Запис У містечку на Тернопільщині реставрують старовинні двері спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині реставрують історичну пам’ятку

Admin — Fri, 07 Oct 2022 10:02:28 +0000

У Чорткові розпочали реставрацію погруддя Пауліни Клопцицьовської, яка за різними джерелами, була господинею борделю і однією із найкрасивіших жінок Чорткова.

У Чорткові бережуть історичні пам’ятки та місцеві туристичні родзинки. Погруддя Пауліні Клопцицьовській знаходиться на фронтоні одного з будинків навпроти будівлі теперішнього інституту підприємництва і бізнесу (за австрійського панування – окружного суду). Пауліна була власницею одного з трьох міських борделів. Привіз її до Чорткова закоханий у неї президент чортківського окружного суду Анджей Льорек, спорудивши через дорогу навпроти будинок для своєї коханої.

Запис На Тернопільщині реставрують історичну пам’ятку спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині впав 400-літній мур

Admin — Fri, 02 Sep 2022 08:27:14 +0000

У центрі Кременця впав 400-літній мур. Це цегляна огорожа, яка колись відділяла францисканський монастир від мирського життя. Колись окраса міста перетворилася на купу будівельного сміття.

Кременецькі комунальники чистять потік р. Ірва, який десятиліттями підмивав огорожу монастиря внаслідок чого вона й зруйнувалася. Роботи проводять за кошти бюджету Кременецької громади, який наповнюється платниками податків.

Проте частину історико-архітектурної пам’ятки уже не повернути. Споруди монастиря перебувають на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу.

“Працівники КП «Кременець благоустрій» звільняють береги Ірви від сміття, захаращень, порослі та каміння в двох місцях: в районі автопарку та за Миколаївським собором (тут впала стіна і перекрила воду).

Запис На Тернопільщині впав 400-літній мур спершу з'явиться на обласТь.

Тернопільський науковець розповів про винахідника гармат зі Збаража (фото)

Admin — Sat, 18 Jul 2020 18:00:22 +0000

Руслан Підставка, науковець з Тернопільщини розповів про винахідника зі Збаража.

ХРИСТОФОР ЗБАРАЗЬКИЙ – ВИНАХІДНИК-КОНСТРУКТОР ГАРМАТ.

Молодший з «останніх» Збаразьких, на відміну від брата Єжи, що мав здібності до гуманітарних наук, був схильний до точних дисциплін. Він навчався в Падуї вже у 1592 р., на переломі століть фігурує серед слухачів Юстіуса Ліпсіуса в католицькому університеті фландрійського Левена, а в 1602 і 1604-1605 роках з’являється в нотатках Галілео Галілея, як приватний учень з князівським титулом „Illustrissimo et Eccellentissimo S. Duca”. Христофор (будемо саме так називати князя Кшиштофа Збаразького) не просто був замовником у В. Скамоцці красиво-безпечного укріпленого палацу, що передбачалося розмістити “in fortezza” в родинному Збаражі, а й визначив його прототип – замок-палац у м. Бреда (сучасні Нідерланди), який йому дуже сподобався.

У 1601 р. “молодший воєводич брацлавський” поділився своєю “інвенцією” про спорудження замку у Збаражі з військовим інженером та архітектором Андреа дель Аквою, який вніс в “проект” свої корективи. Христофор зробив відповідний припис: “Inwencіa to jest moja, ale z diskursem tego Indzіniera, który dodał mi serca…” Тобто, А. дель Аква просто під коректував проектні пропозиції Христофора, щодо модернізації замку та спорудження «палацу у фортеці». Коли В. Скамоцці в 1615 р. опублікував свою «Ідею універсальної архітектури» і помістив в цьому трактаті креслення і супровідну записку по укріпленому палацу (в Італії використовувався термін “casa forte”) «для конюшого коронного», то виявилося, що проект не зовсім підходить до існуючої у Збаражі фортеці.

Всі факти вказують на те, що цей венеціанський проект був адаптований до реалій Маттео Кастелло (власне, палац) і Андреа дель Аквою (перша лінія укріплень).

Співпраця Христофора з дель Аквою на цьому не закінчилася. Енергію і технічні здібності молодший Збаразький вирішив спрямувати і в «пушкарську справу». В одному з свої практичних посібників по гарматах «Praxis ręczna działa. Andrzej Dell’Aqua» італійський інженер описує свої тривалі бесіди і дискусії з князем на теми артилерійської справи і схвально відкликається на ВИНАЙДЕНИЙ ХРИСТОФОРОМ – НОВИЙ ТИП ГАРМАТ.

В трактаті подано дуже цікавий герб Юрія Янушевича князя Збаразького, на якому в полях чотиридільного щита поміщено герб у вигляді перехрещеного хреста («crucis huius¬modi quadruplicatae more Ruthenorum») на півмісяці (що неправомірно був названий гербом «Корибут»); литовську «Погоню»; Св. Юрія Побідоносця (патрона «останнього» князя на Збаражі), що вбиває списом дракона; і, по всій вірогідності, стилізовані «Колони Гедиміна». Якщо я помилився з ідентифікацією останнього герба, то сподіваюся на коментар фахівця у цій сфрагістично-геральдичній царині – доктора історії, пана Олега Однороженка. Герб Юрія виконаний, по всій вірогідності, саме автором трактату – А. дель Аквою, згідно вимог самого князя.

Таким чином, архітектурно-мілітарний талант молодшого князя Збаразького мав РЕАЛЬНЕ МАТЕРІАЛЬНЕ ВТІЛЕННЯ і ДОСИТЬ НЕ ПОГАНЕ! Фортеця і гармата – гарні символи для герба князя Кшиштофа!

Запис Тернопільський науковець розповів про винахідника гармат зі Збаража (фото) спершу з'явиться на обласТь.

У містечку на Тернопільщині створять 3D-моделі восьми пам’яток архітектури

Admin — Fri, 24 Apr 2020 07:35:31 +0000

У Чорткові працюють над створенням 3D-моделей восьми пам’яток архітектури

Триває реалізація проєкту «Кишенькове місто. Чортків у 3D форматі», яким спільно займаються ГО «Центр розвитку молодої громади та міжнародного партнерства ІНІЦІАТИВА», Чортківська міська рада та компанія Skeiron.

Команда працює над скануванням великих історичних будівель, що є першим, необхідним кроком до оцифрування пам’ятки архітектури. Такі детальні сканування архітектурного об’єкта дають можливість виконувати проєктні реставраційні креслення, що допоможе у відновленні історичної будівлі у її автентичному вигляді.

Після оцифрування планують створити 600 комплектів безкоштовних листівок доповненої реальності для мешканців міста та туристів, які приїдуть до Чорткова.
Об’єкти, обрані для сканування:
– годинникова вежа та торгові ряди (ХІХ – поч. ХХ ст.);
– Чортківський замок (ХVІІ ст.);
– церква Вознесіння Господнього (ХVІІ ст.);
– церква Успіння (ХVІ ст.);
– костел св. Станіслава (ХVІІ ст.);
– нова синагога (поч. ХХ ст.);
– ратуша (поч. ХХ ст.);
– монастир сестер Ордену Милосердя (ХVІІІ ст.).

Про це повідомила Чортківська міська рада у фейсбуці

Оцифровані об’єкти можна використовувати по-різному:
– створити 3D-модель та застосувати її для реставраційних і будівельних робіт;
– на основі готових даних можна розробляти туристичні путівники з елементами доповненої і віртуальної реальності (AR/VR технології), використовувати їх під час створення онлайн-гідів, 3D-мап, навіть сувенірної продукції.

Запис У містечку на Тернопільщині створять 3D-моделі восьми пам’яток архітектури спершу з'явиться на обласТь.