Коли відбувся вибух на Чорнобильській АЕС йому було 33. Загін молодих хлопців з Тернопільщини одразу відправили на порятунок населених пунктів поблизу АЕС.

Їм дозволяли одягати засоби захисту лише на під’їзді до АЕС.

Його робота у Прип’яті полягала в очищенні територій від радіоактивного бруду. Уражено було все… одяг, машини, рослини. Він досі пам’ятає присмак радіації в роті, це наче була суміш цементу й піску.

Самопочуття від перебування на території АЕС погіршувалося вже через декілька хвилин, – розповідає Зіновій Бицка.

Хтось помирав, але про це говорити в голос було заборонено. Спеціальний батальйон пожежної охорони буквально «гасив» радіацію.

Жертвуючи своїм здоров’ям спускався до хімічного блоку, де рівень радіації перевищував норму у тисячі разів.

Минуло 37 років після трагедії.

Сьогодні начальник ОВА Володимир Труш вручив нагороду Зіновію Бицку за відданість і самопожертву.

Дякуємо усім, хто зберіг наше життя у 1986, віримо у тих, хто захищає його сьогодні.