Монумент комуністичного режиму знесуть у Підгаєцькій громаді.

Запис У Підгаєцькій громаді знесуть монумент комуністичного режиму спершу з'явиться на обласТь.

Запис В Підгаєцькій громаді продовжують декомунізовувати радянські пам’ятки спершу з'явиться на обласТь.

У Тернополі було чимало пам’ятників радянським вождям, комуністичним лідерам чи російським діячів. Після здобуття Україною незалежності більшість цих монументів демонтували. Деякі об’єкти вирішили демонтувати або перейменувати лише після початку повномасштабного вторгнення росії. Однак деякі пам’ятники та художні витвори і досі можна побачити.

Мозаїка з радянськими солдатами

На бульварі Данила Галицького на «Палаці спорту» є велика мозаїка. На ній зображено радянських солдат, яких радо зустрічають українці з хлібом та сіллю. На одязі та шоломах – червоні зірки.

Хоча фасад будівлі пошарпаний, сама мозаїка в хорошому стані. Тисячі різнокольорових елементів міцно тримаються на стіні.

У соціальних мережах тернополяни активно обговорюють, що можна зробити з цією мозаїкою. Дехто вважає – що такому сюжету, де українці зустрічають радянських солдат, не місце у Тернополі. Дехто ж навпаки – вважає, що потрібно зберегти або ж частково змінити.

– Кожного дня ходжу біля цієї будівлі і дивуюся – невже не можна щось придумати? Раніше ми не звертали на це увагу, а зараз це точно недоречно, –  пише Євгенія Покидко.

– Можна замість червоного кольору, що видніється на фоні, створити синьо-жовтий…. І нічого поганого в тій мозаїці немає. То витвір мистецтва нашого українського народу, його минуле. Історію ми повинні пам’ятати і знати, – пише Іван Рудий.

– Саме мистецтво мозаїки і ремесло є дуже гарні і є частиною краси міста. Робилася мозаїка відомо коли, і відомо які вітри тоді віяли. Але… Теперішні влади мають додати до тої мозаїки інформаційну таблицю, щоби було відомо хто робив, хто творив, хто замовляв. Це наше минуле яке буде нам завжди наступати на п’яти, поки ми його не роздивимося у всій його суперечності, – пише Марія Якубович.

Запис У Тернополі хочуть декомунізувати мозаїку на “Палаці спорту” спершу з'явиться на обласТь.

Кореспонденти “Суспільного” з’ясовували, як ставляться до цього місцеві жителі та що кажуть представники місцевої влади.

“Приймають стратегічне рішення встановити символ комуністичної епохи в Гусятині. Я вважаю, що народ і так не дав би їм це зробити, сто відсотків не дадуть, хай вони це не пробують”, – говорить житель Гусятина, колишній селищний голова Михайло Савчук.

Пам’ятник радянському трактору “Універсал-2”, який планують встановити в Гусятині, знесли в 2011 році. Зараз відновлюють, каже Михайло Савчук.

За словами Михайла Савчука, радянський трактор попередньо мав бути перед Гусятинським фаховим коледжем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, адже його відновлювали студенти коледжу.

“Я бачу, що змінилося. Позбивали знаки “СРСР”, “Завод “Ілліча”, я їх уже не бачу. Вони були прибиті тут. Трактор тільки пофарбували на сіро, він тоді був синього кольору, бо я пам’ятаю”.

На сесії Гусятинської селищної ради 11 липня вирішили встановити пам’ятник в центрі селища, біля Гусятинського краєзнавчого музею.

“Ніхто ще трактор пам’ятником не робить. Є рішення сесії, попередньо визначили місце, де його можна встановити. Остаточне слово – за громадою, тільки після повного погодження з громадою будемо приймати більш конкретні рішення”, – розповів заступник Гусятинського селищного голови Віктор Гудь.

Проти пам’ятника радянському трактору і житель громади Михайло Новінчук. Він каже, хоче встановити погруддя українському письменнику, культурно-громадському діячу, етнографу, педагогу, уродженцю Суходолу колишнього Гусятинського району Михайлу Ломацькому. Чоловік звернувся до селищної ради.

“Мені написали відповідь, що “недоцільно встановлювати погруддя Михайлу Ломацькому, оскільки є меморіальна дошка”. У них має бути почуття встиду та сорому, чесне слово. Мені боляче, що в нас така влада. Тут нічого від них не треба було, тільки сказати: “Запропонуємо те місце, чи те місце”.

Про значення пам’ятника трактору “Універсал-2” розповів науковий співробітник обласного Центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Володимир Салук.

“Маємо паспорт на цей об’єкт. Тогочасний радянський паспорт. Первісна назва: “Пам’ятник першим механізаторам району”. З історичної довідки бачимо, що пам’ятник мав ідеологічну підоснову. Згадуються післявоєнні роки, соціалістичні перетворення. Знаємо, що Галичина була окупована радянським союзом. Йдеться про те, що ніби в ті тяжкі роки боротьби з “буржуазними націоналістами” радянська влада допомагала селянам. Для того, щоби поставити крапку в цьому питанні, наша установа вирішила звернутись до Українського інституту національної пам’яті, щоби вони остаточно дали відповідь, чи підпадає під декомунізацію саме цей об’єкт?”

Запис Відновити пам’ятник радянському трактору планують в одній із громад на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.

Запис У Скалаті на Тернопільщині більше нема “колгоспних” і “радгоспних” вулиць спершу з'явиться на обласТь.

Днями демонтували мідний барельєф радянського вершника на фасаді комунального закладу «Озернянський сільський будинок культури» на Зборівщині. В Озернянській ОТГ планують на цьому місці оновити фасад і виконати художній мурал на тему мистецтва.

«Прощаємося з комуністичним минулим назавжди! Дякую Русланові Савгірі, Ярославу Турінському та Зеновію  Дацку за оперативність. Ніколи не відкладаємо на завтра те, що можемо зробити сьогодні! Закликаю всіх підприємців Озернянської об’єднаної  територіальної громади  до спільної роботи на благо громади та України!», – відзначив відомий аграрій,  директор ПП «Агропродсервіс Ярчівці»  Василь Гамрач, який доклався до цієї антикомуністичної акції.

До слова, днями було демонтовано і цегляну стіну, яка знаходилась на території біля будинку культури та була в передаварійному стані.

«За виконану роботу і надану техніку та робочу силу щиро дякуємо Василю Гамрачу, Руслану Савгірі, Олександру Дацку та Василю Мачушаку, працівникам ПП «Агропродсервіс  Ярчівці», – йдеться у дописі Озернянської ОТГ. – На місці стіни хотілось би зробити відпочинкову зону».

До речі, у 1956 році на посаду завідувача Озернянським клубом прийшов майбутній відомий гуморист Євген Дудар, якого тут досі пам’ятають і поважають. А в 1972 році став до ладу новий будинок культури з мідним барельєфом радянського вершника на фасаді. На сцені цього БК виступали відомі в Україні і далеко за її межами артисти, ансамблі, хори, цирки. Творчі вечори проводив тут і український сатирик, заслужений діяч мистецтв, виходець з Озерної Євген Дудар.

Слухали тут і горезвісного сепаратиста і українофоба Йосипа Кобзона. Він пішов за «русскім воєнним корабльом» трохи раніше, а мідний барельєф радянського вершника – днями. Туди їм і дорога… Прибираємо з України весь непотріб та сміття!

За матералами газети “Сільський господар”

Запис Громада на Тернопільщині нарешті попрощалася з комуністичним минулим спершу з'явиться на обласТь.

Вулицi грoмади мають пoзбутись iмeн пoстатeй рашизму та радянщини, а насeлeнi пункти -пам’ятникiв, пам’ятних знакiв, мeмoрiальних кoмплeксiв, iнших пам’ятних oб’єктiв, пoв’язаних iз рoсiєю та пoдiями й oсoбами радянськoгo пeрioду, – зазначeнo на Фeйсбук стoрiнцi Тeрeбoвлянськoї грoмади.

Вiдтак рoзпoряджeнням Тeрeбoвлянськoгo мiськoгo гoлoви вiд 12 грудня 2022 р. № 279/02-05 ствoрeнo рoбoчу групу щoдo прoвeдeння дeкoмунiзацiї та дeрусифiкацiї на тeритoрiї Тeрeбoвлянськoї мiськoї тeритoрiальнoї грoмади».

Прoсимo мeшканцiв мiста Тeрeбoвлi пoдавати на рoзгляд рoбoчiй групi, абo ж у кoмeнтарях пiд цим пoстoм, свoї прoпoзицiї щoдo пeрeймeнування вулиць, дeмoнтажу нeрухoмих пам’ятoк (пам’ятники, пам’ятнi знаки тoщo) iз зазначeнням адрeси їх рoзташування. За мoжливoстi мoжна дoдавати свiтлини нeрухoмих пам’ятoк.

Вважаємo, всe, щo пoв‘язанo з руzzкiм та радянським трeба викрeслити з нашoгo життя!

Запис Теребовлянська громада почала проводити декомунізацію спершу з'явиться на обласТь.