ексгумація Архіви | обласТь

На місці пошуково-ексгумаційних робіт у Львові виявили поховальну яму з останками солдатів

Admin — Thu, 14 Aug 2025 10:34:33 +0000

Під час пошуково-ексгумаційних робіт на території цвинтаря в колишньому с. Старі Збоїща (нині – територія міста Львова) було виявлено поховальну яму із загиблими солдатами.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

«Станом на сьогодні у мікрорайоні Збоїща зафіксовано проміжні результати ексгумаційних робіт. Виявлено поховальну яму із загиблими солдатами періоду 1939 року, точна кількість яких буде встановлена після додаткового вивчення. На цей час промарковані останки 6 осіб, дослідження тривають. Орієнтовна площа розкопок становить 10×5 метрів», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на місці проведення робіт учасники спільної експедиції виявили польські військові гудзики, фрагменти військового протигаза, ідентифікаційний польський жетон, предмети індивідуального вжитку.

У МКСК зазначають, що Львівська обласна військова адміністрація та керівництво міста у чіткій взаємодії з правоохоронними органами забезпечують необхідні умови для належного та безпечного проведення ексгумаційних робіт.

Запис На місці пошуково-ексгумаційних робіт у Львові виявили поховальну яму з останками солдатів спершу з'явиться на обласТь.

Ексгумація у Пужниках: новітні генетичні дослідження та історичний контекст

Admin — Tue, 06 May 2025 11:19:21 +0000

Із 24 квітня на території старого кладовища тривають ексгумаційні роботи

У колишньому селі Пужники на Тернопільщині учасники польсько-української експедиції із застосуванням новітніх методів та обладнання досліджують виявлені останки загиблих під час Другої світової війни. Кореспондентка Укрінформу побувала там і дізналася, як проходять розкопки, а також поспілкувалася з місцевими жителями та істориками про події, які відбувалися у Пужниках під час Другої світової війни.

СПІЛЬНА РОБОТА УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ ФАХІВЦІВ

Від села Садового Коропецької громади до Пужників – населеного пункту, яке радянська влада ліквідувала у 1949 році, – близько трьох кілометрів. Сьогодні ця територія заросла лісом. Про те, що колись тут було село, нагадують фруктові дерева, які в минулому росли біля хат місцевих жителів, а тепер квітують серед ясенів та кленів, кам’яна капличка з фігурою Діви Марії всередині та дерев’яний хрест. А також старе кладовище, на території якого, власне, відбуваються ексгумаційні роботи. На могилах збереглися близько десятка старовинних пам’ятників.

На цвинтарі розгорнули кілька наметів, де фахівці проводять дослідження. Кілька тонн обладнання привезли лісовою дорогою, щоб усі необхідні роботи проводити на місці. Напередодні сапери перевірили територію на наявність вибухонебезпечних предметів. Місце розкопок обгородили стрічкою: там мають право перебувати лише учасники українсько-польської експедиції.

Спершу дослідники зняли верхні шари ґрунту на місці, де виявили поховання. Далі зрубали та викорчували коріння дерев, які на ньому росли, розкопали могилу і почали вилучення людських останків та їх медичне дослідження.

Тут працюють українські й польські фахівці. Від України в ексгумації бере участь команда спеціалізованої установи «Волинські старожитності», яку очолює археологиня Аліна Харламова, від польської сторони – науковці з Поморського медичного університету в Щецині та представники фонду «Свобода і демократія».

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив, що польовий етап досліджень наближається до закінчення.

Андрій Наджос

– Віднайдено останки понад 30 осіб. Ексгумовано понад 20 осіб. Крім того, було виявлено і вилучено досить значну кількість артефактів: ґудзиків, черевиків, монет, хрестиків. Остаточне число можна буде встановити лише після вилучення усіх останків та проведення антропологічних досліджень. Наразі спільна експедиція працює дуже чітко і злагоджено, – зазначив Андрій Наджос.

За словами посадовця, орієнтовно за два тижні всі роботи на місці будуть завершені. Наступний крок – відбір генетичного матеріалу для подальшого порівняльного аналізу ДНК.

Після ексгумації українська та польська сторони готуватимуть свої підсумкові звіти. Ведуться перемовини щодо створення єдиного звіту.

– Ця історія може стати новітньою сторінкою у спільному трактуванні минулого. Ми шукаємо те, що нас об’єднує, а не те, що роз’єднує. Наше доброзичливе ставлення мотивує польських партнерів допомагати нам у проведенні пошукових робіт на території Польщі, – зазначив Наджос.

ДНК-АНАЛІЗ ЗА ОСТАННІМ СЛОВОМ НАУКИ

На місці розкопок працює команда фахівців, до складу якої входять археологи, а також біологи, мікробіологи, генетики, медичні та судові антропологи.

Анджей Оссовський

– Ми створили так званий медичний пункт, до якого доставляють останки після їх підняття із землі. Там виконуються антропологічні, медичні дослідження, береться матеріал для подальших генетичних досліджень, – розповів очільник польської команди науковців, генетик із Поморського медичного університету в Щецині професор Анджей Оссовський.

За його словами, важливо якомога більше досліджень виконати на місці, адже перевезення останків може призвести до їх подальшого пошкодження.

– Повнопрофільна група, яка працює на місці ексгумації, проведе весь спектр досліджень, які ми можемо робити сьогодні, у ХХІ столітті. Від базових, тобто антропологічних аналізів (визначення статі та віку, специфічних особливостей знайдених людей), до ДНК-аналізу нового покоління із застосуванням останніх досягнень генетики, – розповів Анджей Оссовський.

Він зазначив, що головна мета його команди – ідентифікація жертв.

– Передусім відбуватиметься генетичний аналіз. Він полягатиме у порівнянні з генетичним матеріалом, отриманим від родичів загиблих (нащадки жителів Пужників, останки яких, як припускають, можуть бути у цьому масовому похованні, надали зразки ДНК для ідентифікації, – ред.). Тобто нашим головним завданням, і я це весь час наголошую, є ідентифікація – основа усіх цих досліджень. Ми тут насамперед для того, щоб знайти зниклих осіб, ідентифікувати їх, а потім гідно поховати, – наголосив Анджей Оссовський.

СТАРОЖИЛИ ПРО ПОДІЇ 80-РІЧНОЇ ДАВНИНИ

Дорогою з Пужників зупиняємося у сусідньому селі Садовому, щоб поспілкуватися з місцевими жителями. На подвір’ї однієї з хат зустрічаю 87-річну Катерину Шмигельську. Жінка – одна з найстарших у селі. Вона каже: із розповідей батьків знає, що до війни українці та поляки жили дружно, кликали одне одного на свята, сільські празники.

Катерина Шмигельська

– Наше село колись називалося Новосілка Коропецька, а за радянської влади перехрестили в Садове. Тут теж жило багато поляків. Коли прийшла радянська влада, то зробили збори. Вийшов москаль і каже до людей: «Не будете більше їсти пироги і мачати в сметану». Забирали худобу, коні, все забирали… – пригадує жінка.

У 1945 році пані Катерині було сім. Вона пам’ятає, що в Пужниках сталася пожежа – і в їхньому селі допомагали людям, які звідти втекли. А ще селяни боялися, що у відповідь можуть спалити їхнє село.

Дорогою зустрічаю місцеву жительку пані Галину. Жінка розповідає, що сьогодні у Садовому постійно живе близько 60 людей, молодь виїздить, залишаються тільки старші люди.

– Ми добре ставимося до того, що тепер відбувається у Пужниках. Але важливо, щоб і українці змогли провести розкопки на території Польщі. Знаю, що така домовленість була. Сподіваюся, так і буде, – зазначила пані Галина.

ПРОТИРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОГО Й ПОЛЬСЬКОГО ВИЗВОЛЬНИХ РУХІВ

Дослідник національного-визвольного руху ОУН-УПА, історик Сергій Волянюк детально вивчав події того часу на території Тернопільщини, досліджував документи у польських та українських архівах. За його словами, в основі конфлікту польського та українського підпілля лежало прагнення поляків відновити Річ Посполиту в кордонах, які були до початку Другої світової війни.

Сергій Волянюк

– Відповідно терени Західної України, Галичини по річку Збруч мали б увійти до відновленої Польщі. Потрібно було демонструвати свою присутність населенням, військовими загонами, щоб у майбутньому мати аргументи під час переговорів, укладанні договорів. Українці ж, будучи ще під польською окупацією, боролися за свою власну незалежність, за українську самостійну державу. Під час і німецької, і радянської окупацій український та польський визвольні рухи вели боротьбу за свої цілі, – зазначає Сергій Волянюк.

За його словами, у 1944 році в контексті села Пужники можна побачити типову картину, коли підпільні підрозділи Армії Крайової вступали до лав НКВС – це давало бронь від мобілізації у Червону армію. З них формувалися винищувальні батальйони для боротьби проти визвольного руху українців, проти ОУН та Української повстанської армії.

Водночас, зауважує історик, українське підпілля впродовж 1943–1944 років не здійснювало жодних операцій проти Пужників, УПА не проводила наступальних дій.

– Із тих документів, що вдалося віднайти, ми можемо говорити, що до проведення військової операції в селі Пужники у лютому 1945-го призвела діяльність винищувальних батальйонів восени 1944 року. Зокрема, коли були спалені українські села Задарів, Красіїв, Баранів, –зазначив Волянюк.

За його словами, тернопільське командування УПА поставило завдання знищити, як тоді писали, «центр польсько-більшовицької агресії»: станицю, міліцію, самооборону Армії Крайової, що трансформувалася в батальйон НКВС. Мета операції не передбачала ліквідації села чи знищення мирного населення.

Він додає, що у висловлюваннях польської сторони звучить наратив, що в селі не було кому оборонятися. Але це не відповідає дійсності.

– Аналізуючи документи, ми бачимо чітко, що в селі діяла самооборона, частина людей служила в «істребітєльних батальйонах». Село було розбито на сім ділянок оборони. Також у Пужниках у той час перебувала оперативна група НКВС. «Наскок» у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року був короткочасний, тривав не більш ніж дві години. Маємо факт бою вояків УПА проти самооборони Армії Крайової у складі винищувальних батальйонів і групи НКВС. Були полеглі, їх поховано і встановлено хрести, – розповів Волянюк.

За словами історика, серед загиблих можуть бути цивільні, які постраждали під час бою, – таке трапляється під час військових протистоянь. Кількість загиблих різниться у польських, українських та радянських джерелах.

– У Пужниках 1943 року мешкало понад 1100 осіб. У документах Армії Крайової зазначено, що загинуло близько 100 поляків. Але в тому ж звіті йдеться, що велися оборонні бої. У документах УПА сказано, що це був наскок і знищено кільканадцять більшовицьких вислужників. Що ж говорить радянський документ? Тут є цікавий момент, адже що більше часу проходило від тих подій з лютого 1945 року, то зростало й число полеглих. Наприклад, за найпершими звітами, до 50 чоловік загинуло, близько 129 будівель знищено. І якщо впродовж років ця цифра збільшувалася: було 69, потім 80 чоловік, то згадки про участь у цьому бою оперативної групи НКВС кудись непомітно зникли, – розповідає історик.

Зазначимо, що кількість виявлених останків підтверджує скоріше українську гіпотезу про кількість загиблих у ту ніч.

– У червні 1945 року в рамках так званого добровільного переселення людей між Польською республікою та УРСР жителів Пужників виселили на територію Польщі, а через кілька місяців на їхні місця були заселені українці із Закерзоння. Згодом вони покинули це село. Радянська влада ліквідувала Пужники як населений пункт у 1949 році, – додає Волянюк.

ЕКСГУМАЦІЯ В ПУЖНИКАХ Є ЕЛЕМЕНТОМ ПОРОЗУМІННЯ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Перемовини між Україною та Польщею щодо проведення ексгумаційних робіт тривали ще з минулого року. Зокрема, наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги оголосили рішення про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків громадян Польщі, похованих на території України, який діяв з 2017 року.

– Цей діалог активно триває з кінця минулого року. Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, президент Польщі Анджей Дуда домовилися про те, що нам потрібно вирішувати ці питання. Вони не мають стояти на заваді відносин стратегічного партнерства між Україною і Польщею, – зазначив під час візиту на Тернопільщину заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.

8 січня цього року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надало згоду на ексгумацію у Пужниках.

– Ексгумаційні роботи в Пужниках допоможуть обом сусіднім дружнім народам відновити історичну пам’ять і справедливість, а також ушанувати полеглих під час Другої світової війни. Мова не тільки про громадян Польщі, які поховані на території України, але й про громадян України, що поховані на території Польщі, – зазначив Андрій Наджос.

За попередніми даними, останки загиблих після проведення наукових досліджень перепоховають на кладовищі у Пужниках. Це станеться, наймовірніше, у серпні цього року.

Запис Ексгумація у Пужниках: новітні генетичні дослідження та історичний контекст спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині українсько-польська експедиція розпочала ексгумаційні роботи у Пужниках

Admin — Thu, 24 Apr 2025 18:21:14 +0000

На Тернопільщині українсько-польська експедиція розпочала ексгумацію останків жертв, які загинули під час Другої світової війни на території колишнього села Пужники.

На старому кладовищі тривають організаційні роботи. Учасники українсько-польської експедиції завозять необхідне для роботи обладнання, розклали намети, у яких працюватимуть науковці, а також готують ділянку, де відбуватимуться розкопки.

«У місці виконання таких робіт ми створюємо так званий медичний пункт, до якого доставляють останки після їх підняття із землі. Там виконуються антропологічні, медичні дослідження, береться матеріал для подальших генетичних досліджень», – розповів очільник польської команди науковців, генетик із Поморського медичного університету в Щецині професор Анджей Оссовський.

За його словами, важливо якомога більше досліджень виконати на місці, адже перевезення останків може призвести до їхнього подальшого ушкодження.

«Після створення цього медичного пункту ми розпочинаємо ексгумаційні роботи, які полягатимуть у знятті верхніх шарів ґрунту. Потім ми розкриватимемо могилу, вилучимо звідти людські останки і почнемо медичні дослідження», – зазначив Анджей Оссовський.

Він додав, що під час ексгумації працюватиме працює медична група, до складу якої входять біологи, мікробіологи, генетики, медичні антропологи, судові антропологи та археологи.

«Тож це повнопрофільна група, яка займеться усім спектром досліджень, які ми можемо робити сьогодні, у 21 столітті: від базових, тобто антропологічних аналізів – визначення статі та віку, специфічних особливостей даних людей, до останніх досягнень генетики, які тут будуть застосовані, ДНК-аналізу нового покоління, що досі не проводилися», – розповів Оссовський.

Напередодні територію, де проводитимуть розкопки, перевірили сапери, вибухонебезпечних предметів не виявили.

Місце старовинного кладовища оглянув заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос. Він наголосив, що роботи у Пужниках допоможуть обом народам відновити історичну пам’ять і справедливість, а також ушановувати полеглих під час Другої світової війни. За його словами, йдеться не тільки про громадян Польщі, які поховані на території України, а й про громадян України, які поховані на території Польщі. Він зауважив, що Україна також планує провести роботи у Польщі.

За попередніми планами, розкопки у Пужниках триватимуть близько трьох тижнів. Останки після дослідження перепоховають на кладовищі у цьому селі орієнтовно в серпні.

З польського боку роботи з ексгумації будуть проведені Фондом “Свобода і демократія” у співпраці з науковцями Поморського медичного університету та представниками Інституту національної пам’яті Польщі. У червні 2022 року Фонд звернувся до компетентних органів України за дозволом на проведення пошукових робіт польських жертв подій на Волині та отримав схвалення. Після чотирьох місяців пошукової роботи 24 серпня 2023 року було знайдено одне з місць поховань.

У роботі також братимуть участь представники українського Фонду “Волинські старожитності”, який 8 січня отримав дозвіл на проведення пошуків від української влади.

Рішення про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків жертв подій на Волині, який діяв з 2017 року, було оголошено наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги.

Запис На Тернопільщині українсько-польська експедиція розпочала ексгумаційні роботи у Пужниках спершу з'явиться на обласТь.

Польща незабаром почне пошуково-ексгумаційні роботи на Тернопільщині

Admin — Thu, 17 Apr 2025 18:45:27 +0000

Незабаром розпочнуться ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині. На даний момент отримано згоди на проведення пошуково-ексгумаційних і в інших місцях.

Про це в четвер у Варшаві, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, повідомив уповноважений уряду Польщі з питань відбудови України Павел Коваль.

«Найближчим часом розпочинаються ексгумаційні роботи в Пужниках. Не є таємницею, що є вже чергові місця, де отримано згоди на проведення пошукових або ексгумаційних робіт»,- зазначив Коваль.

За його словами, зокрема, отримано згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у межах заявок, які раніше подавалися польською стороною. Він підкреслив, що таким чином незабаром вперше за майже 10 років буде проведено ексгумаційні роботи.

Коваль повідомив, що жодна із заявок української сторони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт не є «проблемною» для Польщі, немає затримок з боку Варшави. Він повідомив, що зараз тривають адміністративні процедури розгляду українських заявок, а одна з них перебуває на фінальній стадії. Уповноважений уряду Польщі з питань відбудови України зазначив, що початок пошуково-ексгумаційних робіт за українськими заявками у Польщі значною мірою залежить “від готовності української сторони”, висловивши сподівання, що вони “розпочнуться якомога швидше”.

Запис Польща незабаром почне пошуково-ексгумаційні роботи на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.

Ексгумація жертв Волинської трагедії розпочнеться у квітні на Тернопільщині

Admin — Fri, 07 Feb 2025 07:57:16 +0000

Ці роботи триватимуть приблизно місяць.

У Тернопільській області у квітні 2025 року стартують ексгумаційні роботи з пошуку та ідентифікації жертв Волинської трагедії. У дослідженні братимуть участь антропологи, археологи, судові медики та генетики, серед яких будуть і українські фахівці.

Ексгумація проходитиме поблизу села Пузники. На місці буде створена наукова база з наметами, а команда дослідників зупиниться в одному з найближчих готелів.

Процедура передбачає:

зняття верхнього шару ґрунту та подальше ретельне розкопування;
дослідження знайдених останків для визначення віку, статі та причин смерті;
відбір зразків ДНК для ідентифікації загиблих

Поморський медичний університет у Польщі вже кілька місяців збирає генетичний матеріал від нащадків загиблих.

Ексгумаційні роботи в Тернопільській області триватимуть приблизно місяць.

Запис Ексгумація жертв Волинської трагедії розпочнеться у квітні на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.

На Тернопільщині ексгумують і перепоховають тіла жертв Волинської трагедії

Admin — Thu, 16 Jan 2025 16:06:42 +0000

Україна надала згоду польській стороні на проведення у квітні ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії, які загинули в 1945 році на території села Пужники, що нині знаходиться в Тернопільській області.

Останки загиблих були виявлені два роки тому. Тоді в пошукових роботах разом з польськими фахівцями брав участь історик, археолог, директор ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. І саме він звернувся у Мінкульт, щоб отримати дозвіл на ексгумацію.

Попри те, що з травня 2024 року він служить у ЗСУ, науковець формує команду, яка проводитиме ці роботи у квітні.

Олексій Златогорський розповів кореспонденту Укрінформу, як це було, і що буде з рештками жертв трагедії.

У ПОШУКАХ МОГИЛИ БУЛО ЗАКЛАДЕНО 80 ТРАНШЕЙ

«Масове поховання українсько-польській команді науковців, у яку я входив, вдалося знайти два роки тому, на День Незалежності України. Практично одразу я звернувся у Мінкульт, щоб отримати дозвіл на ексгумацію. І ось у січні ми його отримали», – розповідає науковець.

За його словами, аби найти могилу, провели масштабну роботу. Було закладено близько 80 розвідкових траншей шириною 1 метр, довжиною від 10 до 30 метрів фактично по всій території, де було розташоване село.

«Знайти поховання було важко. Ми керувалися свідченнями старожилів, переказами, які розповідали нащадки жителів села. Все вказувало на те, що поховання розташоване у південній частині села, але вдалося його знайти у північно-східній. Це сталося 24 серпня на День Незалежності України два роки тому, – згадує Олексій. – Ми вже хотіли раніше закінчити роботу, але вирішили спробувати ще в одному місці. І саме там виявили цю могилу. Вона невеликого розміру – 4 на 4 метри. Тіла скинуті в декілька рядів. Я помітив одразу три ряди, але там глибше є ще. Відповідно до чинного законодавства ми не мали права витягати ці кістки і дивитися, на яку глибину занурена вся могила. Лише після дозволу на ексгумацію», – наголошує Олексій Златогорський.

ВІД СЕЛА ПУЖНИКИ ЗАЛИШИЛОСЯ ЛИШЕ СТАРЕ КЛАДОВИЩЕ

«Загалом до процесу ексгумації планують залучити близько 15 людей. Одна команда займатиметься вилученням тіл, інша команда антропологів буде їм допомагати. Третя команда займатиметься перепохованням останків. Це буде на території села Пужники – ми вже під час ексгумації оберемо місце. У всіх останків відберуть матеріали для проведення ДНК-експертизи. Також триває збір генетичних матеріалів родичів загиблих поляків. У такий спосіб планують ідентифікувати останки», – розповів Олексій Златогорський.

Сьогодні триває формування української команди, яка працюватиме на розкопках.

«Її, ймовірно, очолить археолог Аліна Харламова з Харкова. З польської сторони працюватимуть колеги з Щецина з Поморського медичного університету. Вони були присутні під час розвідок і віднайдення могили. Це медик-генетик професор Анджей Осовський та археолог Моніка Калка. Також з польської сторони великий вклад робить фундація “Свобода і Демократія”, її віце-президент Мацей Данцевич теж має рідних з Пужників», – розповідає науковець.

За його словами, ексгумовані тіла жертв Волинської трагедії на Тернопільщині переховають на території Пужників, попередньо відібравши матеріали для генетичної експертизи.

Під час експедиції із пошуку могили у Пужниках знайшли багато артефактів – це побутові речі 19-20 століть, які не прив’язані до загиблих. Зокрема, австрійські монети, які перебували в обігу на території Тернопільщини, німецька запальничка періоду другої світової війни, гільзи різних періодів. Їх передали у Ківерцівський історичний музей на Волині.

ДОЗВІЛ НА ЕКСГУМАЦІЮ – ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ І ПОТРІБНЕ РІШЕННЯ

Польське село Пужники було засноване наприкінці 19 століття. Там мешкало близько тисячі людей. Його жителі стали жертвами Волинської трагедії 13-14 лютого 1945 року. Того ж року вцілілі жителі села переїхали на територію Польщі в рамках операції “Вісла” й оселилися на Приморських землях. Пужники зникли з карти України як населений пункт.

Сьогодні це територія Коропецької громади Тернопільської області. Залишилося лише старе кладовище, яке у останні роки регулярно приїздять доглядати нащадки загиблих. Саме вони протягом останніх 10 років просили українську владу провести пошукові роботи і знайти могилу їх рідних.

За словами Олексія Златогорського, дозвіл на ексгумацію – це дуже важливе і потрібне рішення.

«Таких запитів є багато, тому нас чекає багато роботи. Для поляків культура пам’яті є дуже важливою. Вони хочуть знати, де їхні рідні поховані, мати можливість приїздити на їх могилу. Досі вони регулярно приїздили і доглядали за цим кладовищем.

Фото надані Олексієм Златогорським

Запис На Тернопільщині ексгумують і перепоховають тіла жертв Волинської трагедії спершу з'явиться на обласТь.

Останки двох вояків УПА ексгумували на Тернопільщині

Admin — Thu, 19 Oct 2023 16:05:59 +0000

У лісому масиві Гущак між селами Лідихів та Старий Почаїв на Тернопільщині , фахівці Меморіально-пошукового центру “Доля” провели ексгумацію останків двох вояків УПА, які загинули в бою з військами НКВД 29 листопада 1944 року.

Ексгумовані останки Героїв визвольної боротьби будуть перепоховані на кладовищі у Лідихові. Ще 10 останків загиблих у згаданому бою воїнів УПА , фахівці КП Доля, ексгумували у 2021 році та урочисто перепоховали на кладовищі у Лідихові в минулому році за участі військових, почесної варти , громадськості та влади. Характерно, що серед списку загиблих 29 листопада 1044 року Героїв УПА є представники трьох областей, колишніх Радивилівського району Рівненської області, Почаївського району Тернопільської області і Бродівського району Львівської області . Таким чином, на території Почаївської громади створюємо важливе місце пам”яті Героїв УПА .Дякую за співпрацю Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам”яток культурної спадщини, Меморіали Південна Волинь, Почаївська територіальна громада.

Запис Останки двох вояків УПА ексгумували на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.

У Тернополі перепоховають рештки осіб, які загинули у Другій світовій війні

Admin — Thu, 02 Mar 2023 07:02:38 +0000

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення про надання дозволу на перепоховання останків військовослужбовців, які загинули у Другій світовій війні.

Це пов′язано з метою реалізації концепції реконструкції території Братської могили з пам’ятним знаком загиблим у Другій світовій війні, яка знаходиться на міському кладовищі на вул. Микулинецька у Тернополі.

Зокрема, управління ЖКГ повинне забезпечити проведення заходів з ексгумації та перепоховання останків військовослужбовців із території Братської могили з пам’ятним знаком загиблим у Другій світовій війні, яка знаходиться на міському кладовищі за адресою вулиця Микулинецька, 29 в сектор 32 міського кладовища на вулиці Петра Батьківського, 46.

Запис У Тернополі перепоховають рештки осіб, які загинули у Другій світовій війні спершу з'явиться на обласТь.