За його словами, більшість підприємств хлібної галузі мають статус критичної інфраструктури, тому не повинні бути відключені від електромереж. Однак за фактом підприємства відключають. Хто має можливість, переходить на електрогенератори, що насамперед впливає на стабільність роботи та ціноутворення.

“Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, однак аварійні відключення, відключення поза графіком призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи мають змогу працювати на генераторах. А ті, які мають, повинні бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше”, – зазначив Дученко.

Є й такі заводи, у яких спостерігається дефіцит потужностей – відновити обладнання внаслідок блекаутів неможливо.

Хлібній галузі також не підходять і графіки відключення, оскільки це перериває технологічний цикл. Тобто, якщо відключення триває 2 години, то графік випуску хлібобулочних виробів зміститься на 8 годин.

Юрій Дученко аналізуючи ситуацію згадує й про ціноутворення. Він зазначає, що у собівартості хліба простої рецептури електрика складає 50 копійок, а за виробництва цього ж хліба на генераторі — 1,5 грн.

Через відсутність людей окремі підприємства змінюють графік роботи, скорочують обсяги та асортимент виробництва.

Є й третя проблема — це відсутність зерна другого і третього класу.

Борошна для помольної партії знайти неможливо.

“Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели на сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – розповідає Юрій Дученко. –“Брак обігових коштів не дозволяє підприємствам вчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Вже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі коштів немає”.