музей Архіви | обласТь

У тернопільському музеї відкрили виставку вишитих виробів, створених політв’язнями та захисниками України

Admin — Fri, 22 May 2026 08:02:29 +0000

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставковий проєкт «Броня нескорених», в рамках якого представили вишиті вироби, які створили політв’язні у засланнях, а також роботи захисників України.

“В експозиції представлено понад 80 вишитих реліквій, створених політв’язнями у спецпоселеннях і таборах. Ця виставка, можливо, не є дуже барвистою і яскравою, але вона надзвичайно емоційна і глибока”, – зазначила завідувачка сектору зберігання відділу фондів Галина Завіша.

За її словами, навіть перебуваючи у надзвичайно складних умовах, перебуваючи у концтаборах та на засланнях, українці не падали духом і берегли традиції, продовжуючи вишивати.

Серед експонатів виставки є вишивка зв’язкової УПА Анна Хом’як з Лановеччини, яка 25 років перебувала в Норильському концтаборі. Вона дуже сумувала за дітьми, які залишилися вдома, і весь свій біль передала у вишивці, підписавши її “Спомин діточкам. Мама. 1948 рік”. Також представлені сорочки родини Трачуків, яку радянська влада у 50-х роках виселила до Сибіру разом із дітьми. Вони передали до музею речі, створені у засланні.

Поряд із роботами українців, які перебували у засланнях, на виставці можна побачити сучасні вишиті картини сучасних захисників. Один з авторів Віктор Навольський – ветеран, капітан медичної служби, завідувач приймально-діагностічного відділення Заліщицької лікарні, який понад шість років захищав Україну. Він почав вишивати ще у 2013 році. Не припиняв займатися улюбленим заняттям і в зоні АТО. Ввечері, коли мав вільний час брався за голку та нитку.

“Для мене вишивання – це можливість створювати гарні речі. Це заняття захоплює, допомагає розслабитися, забути про проблеми, які нас оточують, це теж своєрідна реабілітація”, – каже Віктор Навольський.

Військовослужбовець Роман Пітик почав вишивати з 2014 року. Більшість його робіт – це ікони. З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України. Сьогодні Роман перебуває у лікарні після поранення. Дружина Людмила під час відкриття виставки розповіла, що навчитися вишивати – це була мрія чоловіка.

“Перебуваючи на фронті він не припиняв вишивати. Коли мав вільну хвилинку, то вишивав для хлопців обереги і дарував їм. Одна з перших його робіт, яку він закінчував, коли у 2022 році перебував на Сумщині, є на виставці”, – розповіла пані Людмила.

Серед експонатів також представлені роботи фахівчині із супроводу ветеранів у Козівській громаді Олі Славетної. Очікуючи чоловіка з АТО, вона вишивала весільне вбрання. Згодом у цьому одязі пара взяла шлюб та охрестила спільну доньку, яку назвали Вікторією на честь майбутньої перемоги. Чоловік Ольги трагічно загинув, а вишиті для нього сорочки вже стали родинними реліквіями.

Виставка «Броня нескорених» триватиме протягом місяця у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Запис У тернопільському музеї відкрили виставку вишитих виробів, створених політв’язнями та захисниками України спершу з'явиться на обласТь.

У тернопільському музеї презентували виставку художника Михайла Кузіва

Admin — Thu, 23 Apr 2026 07:13:51 +0000

У Тернопільському обласному художньому музеї відбулося відкриття виставки живопису «Джерела» заслуженого діяча мистецтв України Михайла Кузіва.

«Мистецький проєкт «Джерела» я розпочав ще у 2020 році. Його концепція проста – це все, що надихає художника від найпростішого до найскладнішого, це перше відтворення світу художником, яке він тільки побачив і його вразило. До прикладу, це може бути храм чи будинок, який я побачив на вулиці. Все це стає сюжетом для моїх робіт, але не реалістичним, а переосмисленим у моєму творчому стилі», – розповів Кузів.

В експозиції виставки представлено понад 109 картин художника.

“Це тематичні композиції, філософські мотиви, архітектурні пейзажі, які звертають нас до того, з чого починається життя: до пам’яті роду, до нашої історії, культури, до тих духовних і моральних засад, які формують особистість. Саме до цих джерел у своїй творчості звертається митець”, – зазначила під час відкриття заходу заступниця директора художнього музею Ольга Ваврик.

Кузів у спілкуванні з журналістами зазначив, що у своїй творчості випрацював для себе кілька напрямків.

“Це абстрореалізм, який об’єднує абстракцію та елементи реалізму. Його можна простежити у роботах з архітектурними мотивами, натюрмортами. Логіка цього напряму проста: ти створюєш щось абстрактне для враження та емоцій і даєш невеличкий ключ глядачу, щоб він повністю прив’язався до чогось реального і розвивав у собі асоціації. Інші цикли – це фігуративний живопис, адже я люблю міфологію, історію, наукові дослідження, гіпотези де нема певності, але хочеться відкривати, власне, оці теми. Тому у моїх роботах присутні і скіфи, і амазонки, і Атлантида, ну і, звичайно, космос”, – додав Кузів.

Виставка картин художника діятиме до 10 травня.

Михайло Кузів – український живописець, графік, дизайнер, архітектор. Народився 1965 року в с.Біще Бережанського району, навчався в університеті Львівська політехніка (факультет «Архітектури»). З 1991 року – учасник багатьох збірних та автор персональних виставок в Україні та за кордоном, зокрема в Лондоні (2003) та Барселоні (2024). У 2016 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Запис У тернопільському музеї презентували виставку художника Михайла Кузіва спершу з'явиться на обласТь.

У Тернополі в музеї показали унікальні роботи художника УПА

Admin — Wed, 26 Nov 2025 08:09:05 +0000

Нова виставка у музеї національно-визвольної боротьби

У місті Музей національно‑визвольної боротьби Тернопільщини відкрито оновлену експозицію, присвячену діяльності Українська Повстанська Армія (УПА). Серед ключових артефактів — унікальні роботи та документи, пов’язані з повстанським рухом і підпіллям.

Що експонується: графіка, документи, історія

Одна з найбільш цінних частин експозиції — невідомі раніше роботи художника і графіка Ніл Хасевич, якого часто називають «головним художником УПА». Серед представлених — його підписи, графічні твори та документи, знайдені в 2021–2022 роках під час археографічних пошуків у Бережанському районі.

Разом із творами Хасевича в експозицію увійшли архівні документи повстанського підпілля: звіти, довідки, листування, інші артефакти, які пролежали десятиліттями в бідонах — тепер вони доступні для огляду.

Чому ця виставка — важлива для пам’яті й культури

Це рідкісна можливість побачити оригінальні роботи та документи, які безпосередньо пов’язані з історією національного визвольного руху. Зазвичай такі артефакти зберігаються окремо, не експонуються.
Для дослідників і істориків — це джерело нового знання про діяльність УПА, про мистецьке оформлення її символіки та пропаганди.
Для широкої публіки — нагода згадати про складні сторінки української історії, про боротьбу за незалежність і відвагу людей, які за неї стояли.

Що ще можна побачити

Окрім графіки та архівів, музей пропонує також ознайомлення з іншими матеріалами підпілля — листівки, документи, свідчення. Частина експонатів вже пройшла реставрацію, інші демонструються у первинному стані, що додає їм автентичності.

Як відвідати виставку

Виставка діє у музеї національно-визвольної боротьби в Тернополі. Вхід — вільний. Організатори закликають усіх охочих — від студентів до ветеранів і дослідників — прийти і ознайомитися з унікальними артефактами.

Висновок

Оновлена виставка в Тернопільському музеї — це не просто історична експозиція. Це — живий діалог поколінь, нагадування про визвольну боротьбу, про мистецтво як форму спротиву, про пам’ять, яка має значення сьогодні. Роботи Ніла Хасевича, архівні документи, артефакти — усе це спонукає задуматися над ціною свободи та важливістю збереження історичної правди.

Запис У Тернополі в музеї показали унікальні роботи художника УПА спершу з'явиться на обласТь.

Помер знаний художник та громадський діяч з Тернопільщини Ярослав Омелян

Admin — Fri, 22 Aug 2025 17:01:39 +0000

21 серпня перестaлo битися серце Ярoслaвa Омелянa, знaнoгo худoжникa і грoмaдськoгo діячa Тернoпілля.

Прo це пoвідoмили в грoмaдській oргaнізaції «Збереження культурнoї спaдщини».

Зa визнaчні здoбутки нa ниві укрaїнськoї культури митець був oбрaний членoм Спілки худoжників Укрaїни, пoчесним членoм Всеукрaїнськoгo тoвaриствa «Прoсвітa», йoму присвoєнo звaння «Зaслужений худoжник Укрaїни», відзнaченo Всеукрaїнськoю літерaтурнo-мистецькoю премією імені Брaтів Бoгдaнa тa Левкa Лепких і Тернoпільськoю oблaснoю премією імені Михaйлa Бoйчукa.

— Звісткa прo смерть Ярoслaвa Омелянa щирим бoлем oбізвaлaсь у серцях тих, хтo йoгo знaв і шaнувaв. Глибoкo сумуємo з привoду цієї непoпрaвнoї втрaти тa вислoвлюємo щирі співчуття рoдині тa друзям, — йдеться у пoвідoмленні. — У нaшій пaм’яті Ярoслaв Омелян нaзaвжди зaлишиться щирим укрaїнським пaтріoтoм, дoбрoзичливим кoлегoю, нaдійним пoрaдникoм, прoфесіoнaлoм свoєї спрaви.

Нехaй Всемилoстивий Гoспoдь прийме йoгo світлу тa щиру душу і oселить тaм, де прaведні спoчивaють.

Вічнa світлa пaм’ять!

Пaнaхидa відбудеться 22 серпня o 19.00 в Церкві святих Вoлoдимирa тa Ольги (зa aдресoю: Тернoпіль, вул. Гетьмaнa Пилипa Орликa, 1А).

Запис Помер знаний художник та громадський діяч з Тернопільщини Ярослав Омелян спершу з'явиться на обласТь.

У Великому Глибочку ремонтують музей Ярослава та Слави Стецьків

Admin — Wed, 16 Jul 2025 15:08:47 +0000

У селі Великий Глибочок продовжують ремонтні роботи в Народному історико‑меморіальному музеї Ярослава і Слави Стецьків.

Про це повідомили в Музеї національно‑визвольної боротьби Тернопільщини.

Музей працює з 2002 року і входить до музейного комплексу регіону. Раніше зусиллями активістів політичної партії УГП наводили лад на його території – демонтували стару огорожу, закупили будматеріали й облаштували прилеглий простір.

«Продовжуємо ремонтні роботи в Народному історико‑меморіальному музеї Ярослава та Слави Стецьків», – йдеться в повідомленні.

Музей має понад 100 експонатів, серед них – вишита дружиною Славою сорочка Ярослава Стецька 1944 року. Колись споруда була занедбана: зруйнований дах, прогнила підлога, відсутність опалення й освітлення.

Запис У Великому Глибочку ремонтують музей Ярослава та Слави Стецьків спершу з'явиться на обласТь.

Тернопільський музей отримав нові артефакти

Admin — Tue, 22 Oct 2024 13:06:38 +0000

Сьогодні фонди Кременецького краєзнавчого музею поповнилися унікальним експонатом – польською шаблею з піхвою, яку передав у дар Сергій Борисович Матлашевський.

Цей щедрий жест демонструє важливість збереження історичної спадщини та співпраці громадськості з культурними установами. Музейні працівники висловлюють щиру подяку всій родині Матлашевських за такий цінний внесок у розвиток музейної колекції.

Майбутнє експонату

Наразі фахівці музею проводять ретельну атрибуцію предмета, досліджуючи його історичну та культурну цінність.

Після завершення всіх необхідних процедур шабля займе почесне місце в експозиційному залі музею, де відвідувачі зможуть долучитися до вивчення цієї унікальної пам’ятки військової історії.

Запис Тернопільський музей отримав нові артефакти спершу з'явиться на обласТь.

У Тернополі відкрита виставка до 80-х роковин початку виселення українців з етнічних українських земель

Admin — Wed, 11 Sep 2024 05:30:46 +0000

Виставка діятиме до 20 вересня.

«Земля, обпалена болем і стражданням» – під такою назвою у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї розгорнуто виставку до 80-х роковин початку виселення українців з етнічних українських земель Надсяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя.

Про це повідомляють на сайті Тернопільської обласної ради.

На виставці представлено документи українських родин, переселених із Польщі на Тернопільщину, а також листівки першої половини ХХ століття із зображенням споконвічного українського краю та світлини українців, що проживали на цих землях.

Під рубрикою «Вони прославили наш край» – матеріали відомих тернополян Йосипа Свинка, Ігора Дуди, Івана Мердака, які народилися на Закерзонні.Боротьбу УПА на захисті українського населення від терору польських банд висвітлює історична література, видана в Україні і Польщі, спогади повстанців, дослідження українських та польських істориків.

Самобутність етнічних українців Закерзоння простежується у національному вбранні, який представлено на виставці під окремою рубрикою «Файнички народної ноші» (народний одяг жителів Закерзоння у фондовій збірці ТОКМ). Їхній традиційний народний стрій не сплутаєш з одягом інших етнічних груп українців. Він свідчить про витончений естетичний смак майстрів і майстринь.

Цю трагедію 1944-51 років називають по-різному: репатріація, евакуація, добровільне повернення в Україну, проте, насправді, це було примусове виселення, насильницьке позбавлення права українців жити на землі дідів-прадідів. Вони ж мали все: землю, достаток, культуру, звичаї та змушені були терпіти голод і приниження, і нелюдські поневіряння, і асиміляційні процеси. Ті рани не гояться, їх ніщо не може загоїти.

Запис У Тернополі відкрита виставка до 80-х роковин початку виселення українців з етнічних українських земель спершу з'явиться на обласТь.

В мережі доступна оцифрована колекція сакральної дерев’яної скульптури XVІІІ-ХІХ ст.

Admin — Tue, 13 Aug 2024 17:13:23 +0000

«Цифрова колекція сакральної дерев’яної скульптури XVІІІ-ХІХ ст. з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля» з’явилась завдяки диджиталізації творів сакрального мистецтва.

Про нову колекцію онлайн розповідають у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».

— Вислів «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» актуальний і зараз. Екскурсія до музею – це не лише спосіб проведення вільного часу, а й дієвий засіб популяризації культурної спадщини. Не всі, нажаль, мать можливість відвідати музеї, що відчулося гостро останніми роками, коли ми переживали Covid та особливо після повномасштабного вторгнення рф на територію України. Але завдяки розвитку сучасних технологій огляд музейних колекцій став реальністю. Підлаштувався під реалії сучасного життя і Національний заповідник «Замки Тернопілля», проводячи диджиталізацію творів сакрального мистецтва, — розповідає молодша наукова співробітниця Національного заповідника «Замки Тернопілля» Марія Довгаль.

У колекції понад 40 експонатів

У фондах Заповідника виокремилася колекція дерев’яної сакральної скульптури XVIII-ХІХ ст. Поряд з іконами і творами декоративно-прикладного мистецтва, вона була частиною художнього ансамблю храмів і потрапила у фонди та експозиційні зали Національного заповідника «Замки Тернопілля» з церков колишнього Збаразького району.

Колекція формувалася протягом 30-ти років з часу створення заповідника і представлена творами як майстрів-самоуків та різьбярів-ремісників XVIII-XIX ст., так і роботами загадкового скульптора львівської школи барокового мистецтва Антона Осинського. За своєю чисельністю колекція нараховує більше 40 експонатів і всі вони є оригінальними та унікальними.

Вільний доступ 24\7

Завдяки реалізації проєкту «Цифрова колекція сакральної дерев’яної скульптури XVІІІ-ХІХ ст. з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля», профінансованого Українським культурним фондом, триває процес оцифрування колекції та представлення її на міжнародній цифровій платформі «Мuseum-Digital: Ukraine» з вільним доступом до неї в форматі 24/7.

З даною платформою Національний заповідник «Замки Тернопілля» тісно співпрацював минулоріч, ставши одним з двадцяти двох учасників міжнародного проєкту «Memory Savers», який реалізовувався «Центром цифрової історії» в м. Рівне у партнерстві з міжнародною ініціативою Saving Ukrainian Cultural Heritage Online за фінансової підтримки німецького Фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє»(Stiftung EVZ).

Онлайн-платформа є чудовим зразком та прикладом для навчання музейників роботі з електронними базами даних та можливістю показати свої колекції для широкого загалу користувачів: любителів старовини, науковців, дослідників, реставраторів.

Проєкт реалізовується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Запис В мережі доступна оцифрована колекція сакральної дерев’яної скульптури XVІІІ-ХІХ ст. спершу з'явиться на обласТь.

Чотири відреставровані ікони повернули Почаївському історико-художньому музею

Admin — Wed, 31 Jul 2024 06:01:59 +0000

До Почаївського історико-художнього музею, що на Тернопільщині, повернули чотири ікони, які були на реставрації у Львівській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Про це розповів керівник реставраційного центру Тарас Откович.

“З Почаївським музеєм ми співпрацюємо десь близько 10 років. В нас гарна співпраця, бо музей має гарні об’єкти мистецькі: скульптури, ікони, олійний живопис. Ми беремо по декілька речей, щоб багато не брати робимо реставрацію і повертаємо. Намагаємося починати з кращих речей, із найцінніших, щоб зробити всю реставрацію. Чотири роботи ми зараз повертали після реставрації. Там були ікони: ікони на полотні та ікони на дереві”.

За словами Тараса Отковича, серед реставрованих об’єктів були цікаві речі.

“Наприклад, одна ікона Архангел Михаїл, умовно кажучи, народного майстра, яка трошки примітивно намальована. Так ми це називаємо. Ця ікона була на виставці, яку ми робили вкінці цього року “Врятований світ народної ікони”. Це була наша така невелика реставраційна виставка, де ми зібрали найгарніші, найцінніші, найцікавіші об’єкти народного іконопису з заходу України: з Чернівців, з Рогатина, з Івано-Франківська, з Почаєва. Вони були розміщені на експозиції, де ми показали процеси реставрації. Після завершення виставки ми повернули одну з тих ікон. Вони всі цікаві. Кожна по-своєму: по часу, по віку, по мистецькій якості. Наприклад, ця народна ікона, можливо, не всім би здавалася гарною, але вона надзвичайно цікава. Це приклад початку XIX століття народного іконопису”.

“У нас зараз на реставрації декілька скульптур. Є досить складні. Є одна одна ікона, на якій ми робимо досить цікавий процес розшарування. Це коли є ікона замальована зверху. Є багато таких випадків. Це такий випадок, коли верхній шар також має мистецьку цінність. В таких випадках, це трапляється дуже рідко, ми проводимо розшарування, коли знімаємо верхній шар живопису і переносимо на нову основу. Таким чином в нас з одної ікони буде дві. Це дуже складний процес, багато часу займає і ми його дуже рідко використовуємо. Але саме зараз є така річ”.

“Ми не співпрацюємо з лаврою. Тут ситуація така, що ми є державна організація бюджетна і ми працюємо тільки з музейними організаціями, які підпорядковуються міністерству культури. Ця робота фінансується і ми саме так співпрацюємо. Хоча з приватними організаціями, церквами, храмами ми також маємо право співпрацювати, тільки, правда, на платній основі. Лавра до нас ніколи не зверталася. Це своя специфіка. Я думаю, що там є кому робити. Нам достатньо поки що з музеїв”.

Запис Чотири відреставровані ікони повернули Почаївському історико-художньому музею спершу з'явиться на обласТь.

Діаспора з Канади передала цінні експонати до лемківського музею на Тернопільщині

Admin — Mon, 29 Jul 2024 17:13:32 +0000

У музеї на Тернопільщині відкрили дві зали із лемківськими речами, які передала українська діаспора з Канади. Це 283 експонати, з яких 36 картини лемка Юліяна Тарновича.

Про це Суспільному розповіла директорка музейного комплексу Віра Дудар. За її словами, серед експонатів діаспора з Канади передала картини, одяг, предмети побуту та декоративні тарелі.

“Чим цікавий цей музей? Тим що лемки Канади приїхали на американський континент в часі не виселення, а в часі трудової міграції. Перший експонат, який був в музеї Торонто, і який вже зараз є у нас, 1886 року. У нас є ступки 1900 року, ґорсети 1913 року”, — розповіла директорка музейного комплексу “Лемківське село”.

На вході до зали намалювали “Дерево життя”. Віра Дудар каже, цей традиційний орнамент лемки завжди малювали на вхідних дверях.

“Кількість гілочок на дереві життя означало кількість людей, котрі проживали в цій хаті і навіть коли лемківська ґаздиня була вагітна і ще нікому не признавалась, то вже легенько домальовувала початок гілочки в надії на те, що дитина родиться жива і здорова. Кількість зірочок означала кількість хлопчиків, а кількість квіточок означала, скільки було дівчаток”.

У музеї також зберігають оригінал рукопису книги Юліяна Тарновича “Лемківщина. Матеріальна культура” та його картини.

“Це найвичерпніша інформація про Лемківщину, як землю на якій проживав унікальний самобутній нарід. Він описував побут лемків, він описував, як вони співали, як вони жили, як вони будували хату. Там описано абсолютно все, що стосується лемків. Він описував лемківські весілля, все, чим жили лемки”.

Наступна зала міграційна, розповідає Віра Дудар. Тут зберігаю речі, які лемки брали з собою, коли їхали до Канади, а також етнічний одяг.

“Це автентична колекція лемківського одягу. Це лемки привезли у 1900 році на американський континент. До прикладу цей ґорсет 1913 року, ці викоти, то така нагрудна тканинна прикраса з 1900 року. Кожен експонат дихає Лемківщиною, має свою історію. Знаєте, я відразу собі уявляю, як десь далеко в лемківських горах в цьому ґорсеті, шварна лемкиня ходила і зазивала шварного лемка на обід”.

За словами Віри Дудар, коли лемки переїжджали, обов’язково брали з собою мішечок землі, молитовник, вервечку та зілля.

“Де би лемко не був, мусить пам’ятати же його корені в рідних Бескидах, же його корені єсть на Лемковині і навіть в чужих землях, де би він не бив в Америці, в Польщі, Хорватії, він завше ма пам’ятати о своїх рідних Бескидах”, — каже директорка музейного комплексу “Лемківське село”.

Запис Діаспора з Канади передала цінні експонати до лемківського музею на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.