– Я чекала на цей пакунок. Сподівалась, що бодай одяг нагадає запах рідної людини. Але він по-особливому пахне димом. Це не запах підгорілої картоплі, якою він міг нагодувати наших дітей, промовляючи, що то справжня козацька їжа, бо на той час більше нічого з їжі не було. Це не запах диму і волі, який вривався у дім після його походів із школярами на військові вишколи. Це не запах диму і врожаю після прибирання городу пізньою осінню. Не запах диму і смаженини після нечастих, але дуже радісних походів на Лонку із друзями. І це навіть не запах горілих шин, з яким чоловік повернувся після поранення на Майдані. Запах диму, поту і крові. Запах ціни нашої перемоги, за яку хлопці віддають життя. Після перемоги хтось відкоркує шампанське. А я розпалю вогонь, – зазначила Ольга Барна.

Запис Зaпax димy, і кpoвi: дpyжинa зaгиблoгo eкcнapдeпa з Тернопільщини oтpимaлa з фронту peчi чoлoвiкa спершу з'явиться на обласТь.