Світлана родом з Івано-Франківщини, а Володимир — з Тернополя. Їхня історія розпочалася на початку повномасштабного вторгнення, коли Світлана як волонтерка привезла допомогу у підрозділ, де проходив службу Володимир. З того моменту почалося їхнє спілкування — спершу через забезпечення, а згодом і зацікавленістю одне в одному.

Два роки минуло, випробування, довгі розмови та спільні цінності зміцнили їхній зв’язок. І от, коли Володимир повернувся з фронту в відпустку за станом здоров’я, його мрія зробити Світлані пропозицію стала реальністю, – йдеться в дописі.

Зустріч відбувалася у Будинку вчених у Львові. Світлана думала, що Володимир запропонував зробити фотосесію на пам’ять, тож вони одяглися святково, а їхній товариш погодився організувати професійну фотомить. Проте наречений підготував дещо особливе. Його бойовий побратим, потайки, привіз квіти.

У момент, коли світло м’яко падало на обличчя Світлани, Володимир зупинився, глибоко вдихнув і став на одне коліно. Він витягнув каблучку, яка блищала, ніби втілення всіх їхніх сподівань і мрій. Для Світлани це було абсолютно неочікувано. Вона, ніби заворожена, спостерігала за тим, як Володимир говорить слова, які вона ніколи не чула раніше — слова про кохання і про бажання провести життя разом, – пишуть на сторінці бригади.

Окрім своєї адвокатської діяльності Світлана буде й надалі волонтерити. Сам Володимир має повернутися на передову,

Нагадаємо, Володимир Бірчак на псевдо «Клап» – кулеметник. Різностороння особистість, історик за фахом — у своєму житті встиг побувати сценаристом, журналістом та навіть заступником директора Галузевого державного архіву СБУ.

Запис Військовий з Тернополя освідчився волонтерці спершу з'явиться на обласТь.

“До війни я багато спілкувалась з військовими, займалась стрільбою. Мені це завжди подобалось. Я розуміла, що рано чи пізно наступ росіян все ж буде. 24-го лютого вже стояла на виїзді з Києва з бутербродами та гарячим чаєм — допомагала нашим бійцям. Згадую, як шукала одяг, бронежилети, організувала штаб, де плели маскувальні сітки. А одного разу поїхала до себе в Тернопіль, щоб доставити гуманітарку на Київщину. На мене вийшов знайомий АТО-вець, з яким почала співпрацювати. Я йому дрон, він мені — звіт. Усе так добре йшло, що я познайомилась з хлопцями з його роти. Ми подружилися, спілкувалися щодо робочих питань. А в Інстаграмі мої фото вподобав командир роти — Сергій. Мені тоді здалось, що в нього дуже добре обличчя. І вже в квітні це обличчя зустріло мене на Харківщині”, – каже Ольга Данченко.

Сергій також пригадав, як вперше побачив Ольгу на передовій, коли вона приїхала і привезла допомогу бійцям.

“Оля у своєму Інстаграмі була дуже активна, викладала багато сторіз, волонтерила, завжди весела та енергійна — цим мене зачепила. Але, на жаль, інтернет у Барвінковому був дуже поганий, тому нормально листуватися не міг. До того ж я інтроверт, і відкритися мені не так просто. Наживо Олю я побачив у квітні. Вона тоді приїхала до нас і привезла багато волонтерки. А хлопці ніби тільки й чекали цього: «Піди, зроби їй чай або каву, поговоріть». Я наважився. Ми вперше поспілкувалися трохи довше, ніж зазвичай. Хоч, пам’ятаю, що в голові мав багато думок, а висловити їх не міг”, – відзначає Сергій.

У суботу Сергій приїхав у відпустку та наважився зробити Ользі пропозицію руки та серця. Подруги зав’язала Ользі очі і відвела на теплохід, там з букетом квітів і з каблучкою уже чекав Сергій.

Військовий став на одне коліно та запропонував Ользі стати його дружиною. Жінка погодилася.

Запис Військовий з Тернополя організував романтичне освідчення коханій волонтерці спершу з'явиться на обласТь.

Дівчина також служить в поліції – в одному з відділів Харківського Головного управління. З коханою Сергій познайомився на Харківщині під час несення служби.

Поліцейський ретельно готувався до освідчення. Його колеги розповідають, що хлопець напередодні подався до Харкова, аби вибрати гарну каблучку та розкішний букет квітів для Анастасії. Оскільки така важлива подія в житті хлопця відбувалася далеко від дому, то підтримати попросив побратимів.

На прохання стати його дружиною, Анастасія відповіла “Так”. Наречені кажуть, що з весіллям довго не чекатимуть і вірять, що святкуватимуть його вже в мирній Україні.

“Почуття долають усі перешкоди. Навіть, коли на кожному кроці чигає небезпека – знайдеться місце коханню. Скільки публічних і непублічних історій освідчень, одружень, народжень дітей ми спостерігали у час війни. І кожна з них – особлива”, – йдеться в дописі.

Запис Поліцейський з Тернопільщини освідчився напарниці з Харкова (ВІДЕО) спершу з'явиться на обласТь.

«Улюблена моя, мій світ, моя стихія і моя удача. Ти моя радість, ти моє дихання і моя душа. За цей час ти стала найдорожчою людиною для мене, моїм стимулом життя, моєю мрією. Люблю тебе і прошу стати дружиною мені на все життя». – Такими словами освідчився коханій командир роти, старший лейтенант Роман Цимбал під час заходів бойової підготовки на Рівненському полігоні. Майбутня наречена приголомшена, нічого не підозрюючи про задуми Романа, зі сльозами на очах від радості відповіла – Так!

Командир частини, довівши наказ особовому складу кличе до себе радіо телефоністку старшу солдатку Вікторію Кравчик. День народження, або присвоєння військового звання, у роздумах подейкують військовики. Вікторія доповідає командирові про прибуття. З протилежного боку на горизонті видніється букет біло-червоних троянд. Офіцер поспішає, щоб освідчитись своїй коханій. Події відбуваються миттєво, Роман дарує квіти, встає на коліно та зізнається в почуттях, дістає з коробочки каблучку та одягає на палець Вікторії. Під аплодисменти побратимів пара крутиться в обіймах, Вікторія плаче від радості, емоції переповнюють як друзів так і самих молодят.

Військовослужбовці познайомилась чотири роки тому у Тернопільській військовій частині де проходять зараз службу. Роман на той час був командиром підрозділу, Вікторія тільки прийшла на службу. Зустрівши красуню, молодий офіцер закохався з першого погляду, але не наважувався зізнатися, щоб не порушувати субординацію, а разом з тим дати можливість адаптуватися радіотелефоністці у роботі. Обом закоханим по 25 років. Роман з Київської області, Вікторія з Волині. Два роки тому офіцер таки зізнався у почуттях Вікторії, з того часу вони разом. Не зважаючи на ритм військової служби, поїздки на Схід, полігони, щемливі миті зустрічей та проводів на залізничному вокзалі, стосунки пари кристалізувались та зміцнились наче моноліт.

За цей час молодята познайомилися з батьками з обох сторін. Вікторія зізнається, що Роман єдиний син в сім’ї, тому його батько зрадів появі доньки в родині та чекає на переїзд молодят після служби до Києва. Роман додає, що Вікторії родина є доволі молода і також приємна. З датою весілля поки ще не визначились, але швидше за все воно відбудеться наприкінці літа. Поки що на першому місці стоїть служба, Роман готується до поїздки на Схід, а Вікторія, з нетерпінням чекатиме на свою ротацію, щоб зустрітись з коханим в ООС.

Командир військової частини полковник Сергій Баранов привітав молодят з радісною подією, а також сказав: «Подібні події у нашій частині відбуваються не вперше, ми радіємо, що в молодих військових створюються нові сім’ї, народжуються діти. Майбутнім молодятам зичу довгих та щасливих років сумісного життя, міцного кохання, а також найшвидшого поповнення в сім’ї»

Запис На Тернопільщині військовий освідчився коханій перед відбуттям в зону ООС (фото) спершу з'явиться на обласТь.