22 березня 2022 року на подвір’я Наталії Григорівни прийшли окупанти. Пригадує, як того дня була у сина, а коли зайшла до рідної домівки, побачила десятки одиниць зброї і ворожу техніку за якою не було видно вулиці.

За будинком росіяни викопали велику яму, у якій маскували свій БТР, а саму жінку змусили покинути дім.

– Їх було понад десять, озброєних до зубів. Молоді хлопці, але які жорстокі…

Кажуть мені: «Збирай речі і не появляйся тут. Забудь, що ти тут живеш». Я взяла документи, альбом з фотокартками й пішла, – розповідає пані Наталія.

Смт Архангельське, що на Херсонщині, піддавалося ворожим обстрілам майже кожного дня. Окупанти використовували мирних жителів як щит і не шкодували ні чоловіків, ні жінок.

Соціальна й житлова інфраструктура знищена. Будинки не підлягають відновленню, а школа, наче згарище, нагадує щоденно місцевим жителям про навалу російського ворога.

15 областей взяли на себе зобов’язання відновити пошкоджені будівлі й допомогти населенню деокупованих територій.

Тернопільщина стала регіоном-патроном для смт Архангельське.

Тут ремонтуємо будинки, замінюємо вікна та двері, відновлюємо соціальну інфраструктуру.

Разом відбудуємо!

Перший день повномасштабного вторгнення пригадує чітко. Розповідає про велику техніку і багато різних людей, які постійно кричали і не дозволяли виходити з хати.

«Мені тікати не було куди, я й зосталася. Був сильний обстріл, дах з хати зняло, вікна повибивало, стіна дала тріщину, але я лишилася жива.

У нас всілякі були…і росіяни, і буряти, кричали голосно, обшуки влаштовували, за чоловіками питали. Жорстокі були, якось кажуть мені:

– Мать, дай сигарети…

А я кажу:

– Та нема у мене.

А він мені:

– Як найду, пальці відрубаю.

А я його тоді й запитую:

– Синку, скільки ж тобі років, що ти до нас прийшов пальці рубати?

А він мені:

– 22…

Важко було. Світла, газу немає досі. Але Бог почув нас, привів нам добрих людей…»

Після звільнення бійцями ЗСУ селища від російських окупантів восени минулого року, ще досі ніби чути стогін пошарпаних будівель, подекуди через чорні очі вікон, темні порожнини постріляних дверей, завивання вітру під дахами, накритими простим поліетиленом…

Команда тернопільських будівельників завершує відновлення будинку Галини Матвіївни. Уже перекрито дах, на черзі монтаж вікон й відновлення благоустрою.

Разом відбудуємо!

Тернопільщина і Херсонщина пліч-о-пліч.