“В експозиції представлено понад 80 вишитих реліквій, створених політв’язнями у спецпоселеннях і таборах. Ця виставка, можливо, не є дуже барвистою і яскравою, але вона надзвичайно емоційна і глибока”, – зазначила завідувачка сектору зберігання відділу фондів Галина Завіша.

За її словами, навіть перебуваючи у надзвичайно складних умовах, перебуваючи у концтаборах та на засланнях, українці не падали духом і берегли традиції, продовжуючи вишивати.

Серед експонатів виставки є вишивка зв’язкової УПА Анна Хом’як з Лановеччини, яка 25 років перебувала в Норильському концтаборі. Вона дуже сумувала за дітьми, які залишилися вдома, і весь свій біль передала у вишивці, підписавши її “Спомин діточкам. Мама. 1948 рік”. Також представлені сорочки родини Трачуків, яку радянська влада у 50-х роках виселила до Сибіру разом із дітьми. Вони передали до музею речі, створені у засланні.

Поряд із роботами українців, які перебували у засланнях, на виставці можна побачити сучасні вишиті картини сучасних захисників. Один з авторів Віктор Навольський – ветеран, капітан медичної служби, завідувач приймально-діагностічного відділення Заліщицької лікарні, який понад шість років захищав Україну. Він почав вишивати ще у 2013 році. Не припиняв займатися улюбленим заняттям і в зоні АТО. Ввечері, коли мав вільний час брався за голку та нитку.

“Для мене вишивання – це можливість створювати гарні речі. Це заняття захоплює, допомагає розслабитися, забути про проблеми, які нас оточують, це теж своєрідна реабілітація”, – каже Віктор Навольський.

Військовослужбовець Роман Пітик почав вишивати з 2014 року. Більшість його робіт – це ікони. З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України. Сьогодні Роман перебуває у лікарні після поранення. Дружина Людмила під час відкриття виставки розповіла, що навчитися вишивати – це була мрія чоловіка.

“Перебуваючи на фронті він не припиняв вишивати. Коли мав вільну хвилинку, то вишивав для хлопців обереги і дарував їм. Одна з перших його робіт, яку він закінчував, коли у 2022 році перебував на Сумщині, є на виставці”, – розповіла пані Людмила.

Серед експонатів також представлені роботи фахівчині із супроводу ветеранів у Козівській громаді Олі Славетної. Очікуючи чоловіка з АТО, вона вишивала весільне вбрання. Згодом у цьому одязі пара взяла шлюб та охрестила спільну доньку, яку назвали Вікторією на честь майбутньої перемоги. Чоловік Ольги трагічно загинув, а вишиті для нього сорочки вже стали родинними реліквіями.

Виставка «Броня нескорених» триватиме протягом місяця у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.