Про це у Фейсбуці повідомляє Чортківська міська рада, передає Укрінформ.

“Зустріч Героя відбулася на площі Героїв Євромайдану, біля пам’ятної інсталяції полеглим у російсько-українській війні воїнам Чортківської громади – саме таке місце обрав сам Руслан”, – йдеться у повідомленні.

Руслан Кульбарак – уродженець Чорткова, навчався у місцевій школі №5 (тепер ліцей), закінчив Чортківське ВПУ та здобув спеціальність муляр-штукатур. Став на захист України у перші дні великої війни, мав звання солдат, оператор-гранатометник. Служив у 44 тернопільській артилерійській бригаді, батальйоні охорони. У 2022 році підірвався на міні, лікувався у госпіталі. Згодом перевівся до 68 окремої єгерської бригади.

“Виконуючи бойове завдання поблизу Вугледара, разом із побратимами я потрапив у ворожий полон, деякі хлопці загинули… Ми перебували в полоні в Сибіру, в Алтайському краї довгих 2 роки і 4 місяці. А тепер я повернувся до рідного Чорткова. Дякую вам за таку зустріч”, – зазначив у своєму виступі Руслан Кульбарак.

Міський голова Чорткова Володимир Шматько привітав Руслана з поверненням та нагородив захисника відзнакою Чортківського міського голови «За честь і відвагу».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила мама хлопця Галина Кравець-Новацька.

“Коли син кілька днів не виходив на зв’язок, ми почали шукати інформацію, що з ним сталося. У соцмережах побачили відео побачили відео з Олегом, який перебуває у російському полоні”, – розповіла жінка.

Олег Кравець (позивний Крава) із села Слобідка Козлівської громади на Тернопільщині став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення.

“10 лютого 2025 року син разом з побратимами вирушив на позиції поблизу села Велика Новосілка на Донеччині. Їхній підрозділ відбивав штурми росіян, тривали важкі бої. 12 лютого Олег отримав поранення в ногу. Хлопці трималися, поки їм вистачало сил. Їхню позицію окупанти взяли штурмом, закидали гранатами. Син перебував у бліндажі, його присипало, всі побратими, які були з ним, загинули. Його пораненого дістали з-під завалів і взяли в полон 15 лютого” – розповіла пані Галина.

Родині офіційно повідомили, що Олег зник безвісти. Після цього вони звернулися в поліції і там відкрили кримінальне провадження і розпочали досудове розслідування.

“Далі ми створили особистий кабінет на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Там була зібрана вся інформація про сина, всі докази і обставини, як він потрапив у полон. Після цього зареєструвалися у Національному інформаційному бюро. Також ми зверталися у Тернополі до регіонального координатора з питань осіб, зниклих безвісти, Петра Гурняка і надали йому заяву про зникнення сина. Зателефонували до Міжнародного комітету Червоного Хреста, щоб дізнатися інформацію про Олега. Через електронну пошту надіслали заяву про те, що син потрапив у полон, до уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця”, – розповіла жінка.

За її словами, приблизно через місяць у середині березня росіяни через МКЧХ підтвердили, що син перебуває у Торезькій колонії. Далі через два тижні сім’я отримала підтвердження від української влади, що військовий потрапив у полон під час виконання бойового завдання.

Пані Галина разом з сестрою, яка є хрещеною мамою Олега, писали листи сину і передавали у Київ через представника уповноваженого з прав людини в Тернопільській області, а вже звідти їх направляли у російські колонії.

“Однак син не отримав листів. Коли повернувся, він розповів, що теж нам писав. Але орки просто забирали листи і вони не доходили до адресатів”, – каже пані Галина.

За її словами, вся родина щиро молилася за Олега, відколи він пішов на фронт. Особливо його бабуся – відома на Тернопільщині майстриня, колекціонерка вишитих костюмів Стефанія Новацька, яка дуже любила онука. Вона померла у серпні 2024 року.

“Ми віримо, що її щира любов і молитва врятувала його”, – каже пані Галина та щиро дякує односельчанам, які підтримували родину, молилися за повернення Олега. У місцевому храмі під час богослужінь просили Бога про швидке повернення додому захисника.

Коли 10 червня з Координаційного штабу зателефонували жінці і повідомили, що сина повертають додому, вона спершу не повірила.

“Лише коли почула голос Олега: “Мамо, я дома, мене обміняли”, я зрозуміла, що це насправді. Я плакала від радості. Це був неначе другий день народження сина”, – розповіла пані Галина

Вона додала, що зараз син перебуває на карантині, далі його очікує лікування та реабілітація, адже у полон він потрапив з пораненням ноги. Буряти, які його захопили, вели його босоніж лісопосадкою 9 кілометрів.

“Олег завжди мав з собою на фронті як оберіг вервицю і браслет із зображеннями святих, але буряти зірвали їх з нього. Та я переконана, віра і молитва допомогли йому вистояти і повернутися додому”, – зазначає жінка.

Про це йдеться у відповіді речника МЗС КНР Лінь Цзяня на запит власкора Укрінформу в КНР про коментар звернення полонених китайців до керівництва своєї країни з проханням забрати їх на Батьківщину.

«Позиція китайського уряду дуже чітка. Ми видали численні попередження і попросили громадян Китаю триматися подалі від зон збройних конфліктів, уникати участі у збройних конфліктах у будь-якій формі та уникати участі у військових операціях будь-якої сторони», – сказав Лінь.

За його словами, урядові відомства Китаю усе ще перевіряють інформацію про полонених на війні в Україні китайців та уточнюють всі пов’язані з цією ситуацією обставини.

«Поведінку окремих громадян КНР за кордоном китайська сторона розглядатиме відповідно до чинного законодавства і вживатиме необхідних консульських та інших дій», – запевнив речник зовнішньополітичного відомства.

Він додав, що позиція Китаю стосовно «української кризи» (так у КНР називають агресивну війну РФ проти України – ред.) є послідовною та чіткою і полягає в сприянні мирним переговорам для припинення конфлікту.

«Ми просимо всі відповідні сторони правильно розуміти об’єктивну і справедливу позицію Китаю та утримуватися від політичних маніпуляцій і використання цієї ситуації (із полоненими в Україні громадянами КНР – ред.) для власного піару чи реклами», – сказав дипломат.

Про це вони заявили під час брифінгу в Укрінформі.

«Ми готові до обміну і хочемо повернутися до Китаю, на батьківщину», – сказав один з полонених.

Обидва полонені підтвердили, що знають про можливе покарання на батьківщині і готові до цього.

«У Китаї відповідно до законодавства, де б ви не брали участь у бойових діях, вас очікує покарання», – зазначив Чжан Женьбао.

Ван Гуанцзюнь додав: «Я розумію, що покарання може бути, і готовий до цього, тому що зрозуміло, що за участь у війні може бути покарання, але я все одно хочу повернутися додому, до рідних».

 

Брифінг в Укрінформі з полоненими громадянами Китаю / Фото: Володимир Тарасов, УкрінформВодночас вони зауважили, що не знають про можливі терміни покарання, оскільки уряд Китаю про це не повідомляє.

Під час брифінгу полонені вкотре наголосили, що раніше не мали стосунку до державних органів влади КНР, не служили в армії, а уклали контракт з російською армією, побачивши рекламу в соцмережах.

 

«На деяких китайських платформах, таких як Kuaishou (快手) або ТікТок, є певні блогери, які просувають подібні рекламні матеріали», – сказав Ван Гуанцзюнь.

Відповідаючи на запитання, чи інструктували в російській армії щодо поводження у разі потрапляння в полон, Чжан Женьбао зазначив, що такого не було, водночас усім іноземним громадянам навіювалися думки, що вони можуть «померти в полоні дуже жорстокою смертю».

Речник СБУ Артем Дехтяренко під час брифінгу повідомив, що полоненим громадянам Китаю забезпечується належне утримання.

«Після надання невідкладної допомоги обох іноземців передали Службі безпеки України для проведення необхідних слідчих і процесуальних дій. Їх перевезли до Києва. Тут вони утримуються в належних умовах, які відповідають усім вимогам Женевської конвенції щодо утримання і поводження з військовополоненими. Хочу також наголосити, що ця пресконференція відбувається зі згоди самих полонених. Це відповідає вимогам міжнародного права», – заявив Дехтяренко.

За його словами, слідчі СБУ вже провели перші допити цих полонених і можуть констатувати, що обоє громадян КНР долучилися до збройних сил РФ, підписавши контракти.

Обидва полонені на брифінгу стверджували, що потрапили в полон відразу після того, як опинились на лінії фронту, та не вбивали українських захисників.

Вони також сказали, що їхні родини не знають про полон. За словами полонених, їх іще не відвідували представники Міжнародного Червоного Хреста чи інших гуманітарних організацій.

Військову підготовку громадянин КНР проходив на окупованій Луганщині, крім нього, у складі групи були інші громадяни Китайської Народної Республіки. Підготовка включала базові військові навички та проводилась без перекладача – із застосуванням жестів і мобільного перекладача.

Наразі полонений співпрацює зі слідчими органами. Цікаво, що жестами та звуками, які імітують дрон, він намагався розповісти слідчім органам, що сталося на полі бою і як було ухвалене рішення здатися в полон.

За його словами, офіційно він приїхав до РФ як турист, хоча родина знала про його подальші наміри.

“Ми хочемо нагадати тернополянам про українських полонених, про бійців Маріупольського гарнізону, які зараз  у полоні, привернути увагу до цього. Хочемо закликати владу ще активніше працювати у питання обміну бійців “Азову”, – розповіла організаторка акції Анастасія Крисак.

Участь у автопробігу взяли 15 машин та 5 мотоциклів. Вони рухалися від вулиці Бережанської до Замкової через усе місто з прапорами та плакатами. До акції долучилися рідні полонених, волонтери та небайдужі тернополяни.

Анастасія Крисак організувала у Тернополі вже десятки акцій. Вона чекає свого коханого хлопця Назара, який потрапив у полон після виходу з Азовсталі у травні 2022 року.

“Закликаю тернополян долучатися до наших акцій. Рідним полонених дуже важливо відчувати залученість суспільства та підтримку, що ми не самі залишилися з цією проблемою”, – зазначила Анастасія.

Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» виконує функції Національного інформаційного бюро (НІБ), передбаченого Женевськими конвенціями про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, здійснює збір інформації щодо захищених цивільних осіб та військовослужбовців.

З чергового обміну полоненими додому повернулося 106 українських захисників.