На жаль Україна втрачає найкращих синів, одним з таких був Сергій Леськів з Кам‘янок, що з Підволочиської громади. Хороший чоловік та батько, улюблений дідусь, добрий колега та вірний побратим.

«Готовий першим взятися до роботи, завжди усміхнений та життєрадісний»- саме так згадують про Сергія його колеги, з якими він працював.

«Мав золоті руки, в нього будь-яка машина рушала з місця, все що він ремонтував їздило справно і без проблем» – згадують військові побратими, з якими разом служив у ремонтно- відновлювальному батальйоні.
«Об‘їздили багато місць ведення бойових дій, там багато роботи, бо техніка часто виходить з ладу, але Сергій любому транспорту давав раду, вміло лагодив» – згадують військові.

13 червня в останню земну дорогу Сергія провести прийшло все село, але прощалися ним не лише односельці, а під звуки плакучих клаксонів стояли плачучи його три машини, на яких він працював ще до війни в ТОВ «Медобори». Не було жодної людини, яка б в цей час не зронила сльози, серце краялося від звуків цих машин, які теж прощалися зі своїм люблячим господарем – безперервним плакучим звуком.
На днях Сергію мало виповнитися 50 років, думав зібрати рідних, та не знав, що зійдеться родина не святкування, а на прощання.

«Від сьогоднішнього дня, він буде захищати свою сім‘ю з неба, не переставайте молитися за Вашого чоловіка та батька, а також за всіх воїнів, які боронять нашу країну від окупантів. Бо саме молитовний щит- найсильніша зброя» – в своїй промові до присутніх зазначив отець Андрій Курило місцевий парох, який очолив похоронну процесію.

Розділяємо з сім‘єю цю важку втрату, нехай Господь допоможе пережити цей біль та оселить душу воїна Сергія в Царстві небесному! Своїм життям засвідчив воїн Сергій любов до неньки України. Герої не вмирають! Вічна пам‘ять!

Запис В останню земну дорогу Героя з Тернопільщини провести прийшло все село спершу з'явиться на обласТь.