Про це повідомили у заповіднику.

Змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum) є ендемічним та реліктовим видом. Його природоохоронний статус — вразливий.

Рослина також внесена до Європейського Червоного списку, Бернська конвенція та Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори».

У заповіднику зазначають, що саме на території «Медоборів» знаходиться найбільша в Україні популяція цього виду. Вона налічує тисячі рослин у трьох локалітетах.

Змієголовник австрійський росте на світлих трав’янистих схилах та вапнякових скелястих відслоненнях.

Особливу увагу привертають яскраві фіолетові квітки рослини, які нагадують голову змія з розкритою пащею.

Фото квітучої рослини опублікувала Леся Козира.

Запис У заповіднику «Медобори» зацвіла червонокнижна рослина спершу з'явиться на обласТь.

Клокичка периста (Staphylea pinnata L.) – рослина з родини Клокичкові (Staphylaeaceae). Народні назви: джонжолі, колокитина, клекачка. Реліктовий вид із диз’юнктивним ареалом – єдиний представник родини у природній флорі України, занесений до Червоної книги України. Природоохоронний статус виду – рідкісний.

Для території природного заповідника «Медобори», що на Тернопільщині,  клокичка периста – рідкісний вид.

Кущ або дерево має 5-7 метрів заввишки. Цвіте в квітні-травні, а плодоносить у червні-серпні.

Клокичка периста зростає у широколистих лісах, на узліссях. Всюди, де ця рослина трапляється в дикому стані, вона потребує охорони. Характерна ознака – наявність пухирчастих пониклих коробочок. Плоди клокички – горішки, за смаком нагадують фісташки, містять у своєму складі багато вітамінів та мікроелементів.

Із горішків добувають олію, яку використовують в медицині.

Причини зміни чисельності рослини – суцільні вирубування лісів, екологічно необґрунтовані рубки догляду.

Запис У заповіднику на Тернопільщині росте рідкісна рослина джонджолі спершу з'явиться на обласТь.

Про це повідомили у заповіднику.

– Зростає він на узліссях, лучно-степових трав’янистих схилах, краях чагарникових заростей. Великі дзвонико- або келихоподібні фіолетові або бузково-сині квіти сону закутані від весняних холодів у теплий “кожушок” густого опушення білястих волосків. Назву рослина отримала через те, що її квітки у вітряну погоду та вночі закривають пелюстки й низько схиляються, ніби засинають. У народній медицині її використовують як снодійний засіб, – кажуть у заповіднику.  – Значна частина популяцій виду в Україні втрачена через розорювання степових ділянок, надмірний випас або припинення господарського використання і, як наслідок, заростання чагарниками. Через високу декоративність рослини масово знищуються (для озеленення й збирання на букети).

Фото Івана Добриводи, Лесі Козири

Запис У заповіднику на Тернопільщині росте червонокнижна рослина (фотофакт) спершу з'явиться на обласТь.

На сьогоднішній день відомі тільки кілька місць зростання виду у сусідніх областях – Хмельницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській, а також у Миколаївській області. На пошуки цього виду нас спонукала праця В. Гаєвського (1931), де він вказує на знахідку Thalictrum foetidum у 1924 році видатним польським ботаніком та організатором природозаповідної справи – В. Шафером. Після цього даний вид більше не фіксувався. І ось майже через 100 років нам вдалося віднайти даний вид. Подяка за допомогу у визначенні Надія Сичак, – йдеться в дописі.

Запис Останній раз бачили 100 років тому – на Тернопільщині виявили рідкісну рослину спершу з'явиться на обласТь.