“Самшит – один з найдавніших декоративних вічнозелених чагарників, який добре піддається стрижці і використовується для створення живоплотів та різноманітних топіарних форм. До недавнього часу самшит майже не вражався ніякими шкідниками та хворобами. Але, починаючи приблизно з 2015 року все кардинально змінилося з появою в Україні інвазійного і надзвичайно агресивного виду шкідника – самшитової вогнівки (Cydalima perspectalis). Вперше самшитову вогнівку на території Європи виявили в 2006 році на півдні Німеччини, яка швидко поширилася на території інших країн”, – йдеться у дописі Держпродспоживслужби.

Свідчення про наявність самшитової вогнівки на території України до 2013 р. були відсутні. Перші згадки про появу цього шкідника на самшиті відзначено в 2015 р. Зараз самшитова вогнівка є практично у всіх областях України. Шкідник швидко поширюється і може призвести до повного знищення рослин родини самшитових, якщо його вчасно не контролювати. 

Адже відсутність природних ворогів, помірний клімат і наявність великої кількості самшиту створюють ідеальні умови для розмноження і розвитку самшитової вогнівки.

Зимують переважно гусениці ІІ-ІІІ віку (0,5—0,7 см завдовжки), а також частково гусениці старших віків у характерних білих павутинних коконах між зеленими верхівковими листочками рослини самшиту і можуть пережити морози до -30°C.

Навесні, коли температура повітря підвищиться більше +8°C (лабораторно встановлений температурний поріг розвитку личинок вогнівки), гусениці пробуджуються, дохарчовуються і заляльковуються.

За рік може розвиватися 3-4 покоління шкідника. Личинки в процесі живлення накопичують отруйні алкалоїди самшиту, тому їх не поїдають птахи.

Гусениці самшитової вогнівки спочатку виїдають нижню частину листка, залишаючи непошкоджений верхній епідерміс. Тоді з’являються перші ознаки пошкодження самшитового куща – побіління листків. Гусениці старших віків грубо об’їдають листки, обплітаючи пошкоджені гілки павутиною. Кущі самшиту починають стрімко всихати, втрачати декоративність і навіть гинути.

Дорослий метелик самшитової вогнівки має розмах крил до 45 мм. Крила широкі закруглені, світлі, з коричневою окантовкою по краю. У спокійному стані крила складені “будиночком”. Самка метелика може відлітати на відстань близько 10 км від місця свого народження, звідси й швидке поширення шкідника. Метелики ведуть нічний спосіб життя. Імаго відкладає яйця (діаметром близько 1 мм) на свіжому зеленому листі з нижньої сторони. Одна самка може відкласти до 100 яєць. Гусениці – жовтувато-зеленого кольору. Довжина молодої личинки – 1-2 мм. Розвивається личинка впродовж 3-4 тижнів, за які збільшується в розмірі до 3,5-4 см. У цей час гусениці посилено харчуються і відповідно завдають великої шкоди рослинам самшиту. У міру дорослішання колір личинки змінюється на більш темний, а з боків утворюються чорні лінії.

“Враховуючи високу плодючість та ненажерливість шкідника та здатність метеликів до далеких перельотів, ефективно боротися із самшитовою вогнівкою досить важко. Відчутного ефекту можна досягти систематичним обприскуванням кущів самшиту інсектицидами, які застосовуються у боротьбі з листогризучими шкідниками. Першу серію обробок (дві обробки з інтервалом між ними 10-14 днів) треба провести весною, а протягом літа повторити дві-три серії таких обробок. Якщо є ознаки пошкоджень, то кущі самшиту доцільно обробити також восени до настання перших приморозків. При обприскуваннях рослин слід ретельно обробляти всю листову поверхню, щоби препарат проникав у середину куща, використовуючи прилипач для кращого утримання робочого розчину на рослині. Також варто обприскати грунт навколо заселених вогнівкою кущів. Під час обприскувань інсектицидами потрібно дотримуватись правил техніки безпеки, і пам’ятати, що обробки проводяться у вечірні і ранкові години. Не можна обприскувати інсектицидами самшит під час цвітіння, а також в спеку і у вітряну погоду. Рекомендовано також застосування біопрепаратів для боротьби із самшитовою вогнівкою в ботанічних садах, дендропарках та населених пунктах”, – повідомляють спеціалісти. 

Навесні не варто зволікати із заходами захисту і якщо ви вирішили врятувати самшит, перші обробки треба починати вже у березні.

Якщо у вас самшит росте біля самого дому, то краще подумайте чим замінити його, аби уникнути постійної хімізації. Існує велика кількість інших вічнозелених кущовидних рослин, як наприклад: піраканта, магонія, бересклет, падуб, жимолость, фотинія, а також різноманітні хвойні.