Про це в інтерв’ю американському виданню Axios заявив Президент України Володимир Зеленський.

«Вони (американці – ред.) хочуть покласти край війні (в Україні – ред.). Мене непокоїть те, що вони бачать лише один спосіб зробити це. Я впевнений, що президент Трамп і його команда хочуть покласти край війні. Але чому ми повинні за це платити? Ми не агресори. Вони не бачать іншого способу зупинити Путіна, окрім як виведенням українських військ з нашої території (на сході України – ред.)», – розповів Президент.

За словами Зеленського, його непокоїть те, що ніхто насправді не усвідомлює небезпеку такого рішення для України.

Президент також стурбований тим, що після завершення війни з Іраном адміністрація Трампа відновить тиск на Київ, щоб той погодився на територіальні поступки для припинення війни.

На енергетичних ринках панує особливе занепокоєння, оскільки криза розгортається навколо Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти.

Як зазначається, перебої в русі танкерів та зростання безпекових ризиків уже уповільнили судноплавство, що робить азійських покупців особливо вразливими, з огляду на їхню значну залежність від нафти із Близького Сходу.

Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 29,96 дол. (27%) до 117,65 дол. за барель о 04.51 за Гринвічем (06.51 за Києвом), що є найбільшим в історії зростанням за один день. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчали на 25,72 дол. (28,3%) до 116,62 дол.

Раніше у понеділок WTI піднялася на 31,4%, досягнувши сесійного максимуму в 119,48 дол. за барель, а Brent піднялася на 29% до 119,50 дол. за барель. До цього зростання в понеділок нафта Brent вже зросла на 27%, а WTI – на 35,6% минулого тижня.

«Якщо постачання нафти через Ормузьку протоку не відновиться найближчим часом, і напруженість у регіоні не зменшиться, тиск на зростання цін, ймовірно, збережеться», – зазначив керуючий директор з інвестиційної стратегії у сінгапурському банку OCBC Васу Менон.

Ірак і Кувейт розпочали скорочення видобутку нафти, що стало додатковим фактором після попереднього зменшення поставок скрапленого природного газу з Катару, оскільки війна заблокувала поставки з Близького Сходу. Аналітики прогнозують, що Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія також будуть змушені знизити видобуток нафти через виснаження своїх запасів.

Крім цього, ціни зростають через призначення Моджтаби Хаменеї наступником свого батька Алі Хаменеї на посаді верховного лідера Ірану. Це свідчить про те, що через тиждень після початку конфлікту із США та Ізраїлем у Тегерані твердо залишаються при владі прихильники жорсткої лінії.

За словами Сатори Йосіди, аналітика з питань сировинних товарів компанії Rakuten Securities, із призначенням Моджтаби Хаменеї мета президента США Дональда Трампа щодо зміни режиму в Ірані стала ще більш складною.

«Ця думка прискорила купівлю (нафти – ред.), оскільки очікується, що Іран продовжить закриття Ормузької протоки та атаки на об’єкти інших нафтовидобувних країн, як це було минулого тижня», – пояснив Йосіда.

За прогнозами аналітика, ціна на нафту WTI може зрости до 120 дол., а потім до 130 дол. за барель за відносно короткий період.

Про це Зеленський повідомив у Телеграмі.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.

Про це глава держави повідомив, відповідаючи на запитання журналістів.

«США запропонували компроміс, як вони вважають, що станція якимось чином повинна існувати, працювати, і в якихось пропорціях ділити цю станцію на трьох. Ми довго дискутували на цю тему, і я їм сказав, що я вважаю, що це несправедливо», – сказав Зеленський.

За його словами, питання не тільки у тому, що це українська станція. «Питань багато різних: не тільки електрика, не тільки гроші, питання доступу до станції, питання в тому, що вона досі мілітаризована, питання у тому, що вона знаходиться у небезпечній ситуації – немає доступу води, електрики тощо. Питання також в тому, що наша команда, наші люди там працюють і повинні працювати», – окреслив Президент перелік досі не врегульованих проблем ЗАЕС.

Він нагадав, що нині «станція не працює на 100 обертів». «А коли вона буде працювати, то там буде знаходитися більша команда українських спеціалістів: де вони будуть жити?» – зауважив він.

На думку Президента, ці та багато інших питань треба погоджувати також із МАГАТЕ.

Крім того, за його словами, залишається нез’ясованим питання, хто буде зараз відновлювати станцію, також ця станція пов’язана з питанням відбудови дамби на окупованих територіях. «Повинна бути дамба, яку підірвали «рускіє». Вони підірвали. А хто буде за це платити зараз? Тобто питань більше, ніж відповідей», – підсумував Зеленський.

Про це заявив польським журналістам після саміту в Берліні глава польського уряду Дональд Туск, передає Укрінформ із посиланням на PAP.

Туск висловив думку, що на цій зустрічі вперше за тривалий час було чітко видно, «що американці, європейці та Україна – на одному боці». Він підкреслив, що це єдиний реальний шанс схилити Росію до серйозних переговорів про завершення війни.

«Необхідно, щоб ми разом з американцями та українцями діяли як союзники, і росіяни та Путін побачили, що не можна вбити клин між цими трьома сторонами», – підкреслив Туск.

Він підкреслив, що дії групи європейських лідерів принесли результат, продемонструвавши правильність обраного шляху. Однак він наголосив, що це лише вступ до предметних переговорів, а не їх завершення.

Важливим моментом він назвав те, що американці переконані у можливості надати Україні серйозні гарантії безпеки разом з європейцями.

«Я наголошував, що з нашої точки зору це важливо, оскільки гарантії безпеки для України є також, у певному сенсі, гарантіями безпеки для Польщі. Загроза відновлення агресії проти України означатиме великий ризик для Польщі та тих країн, які розташовані поблизу фронту», – підкреслив Туск.

Польський прем’єр зауважив, що дуже складним залишається питання територіальних поступок з боку України. Він додав, що Варшава не здійснюватиме тиску в цьому питанні, виключно українці мають оцінювати і приймати рішення щодо цього питання.

Щодо питань гарантій безпеки для України з боку Польщі Туск підкреслив, що Варшава не має наміру долучатися до міжнародного військового контингенту в Україні, але Польща готова брати участь у логістичній допомозі Києву.

Глава польського уряду зауважив, що інформація про те, що Україні буде надано гарантії безпеки на зразок 5-ї статті договору про НАТО є надто категоричними.

«Але вперше я почув від американських переговорників, і пан Віткофф чітко заявив, що Америка зобов’яжеться надати гарантії безпеки Україні таким чином, щоб у росіян не було жодних сумнівів у тому, що американська відповідь буде військовою, якщо росіяни знову нападуть на Україну. Тож, у певному сенсі, це схоже на 5-ту статтю, але я б не посилався безпосередньо на неї, бо це може лише ускладнити подальші переговори. Але декларація, яку ми почули (від американців – ред.), була справді далекосяжною», – наголосив Туск.

За його словами, у питанні заморожених російських активів до порозуміння сторін «ще дуже далеко». Він висловив думку, що на найближчому саміті ЄС у Брюсселі не буде досягнуто рішення щодо призначення цих коштів на фінансування України.

«Однак існують різні проміжні механізми, наприклад, можливість використання цих коштів як певного фінансового важеля, тобто гарантій за кредитами», – зауважив польський прем’єр.

Туск також висловив скепсис щодо можливого різдвяного перемир’я на фронті, підкресливши, що російська сторона «наразі не проявляє серйозного інтересу до мирних переговорів чи припинення вогню». У цьому контексті він наголосив на потребі ще більшого тиску на Росію і спільної позиції всього Заходу у питанні підтримки України.

Бюджет Міністерства оборони США на 8 млрд дол. більший, ніж 892,6 млрд дол., які раніше запросив президент країни Дональд Трамп для цього відомства.

«Цьогорічний Закон про асигнування у сфері національної оборони (NDAA) допомагає просувати порядок денний президента Трампа та республіканців «Мир через силу», кодифікуючи 15 виконавчих указів президента Трампа, покладаючи край воук-ідеології в Пентагоні, убезпечуючи кордон, відроджуючи оборонну промисловість та дух воїна», – заявив у неділю спікер Палати представників Майк Джонсон.

Woke (воук) — англійський прикметник, що походить із розмовної англійської мови афроамериканців і означає «уважний до расової упередженості та дискримінації».

Домовленість щодо NDAA була остаточно узгоджена після кількох тижнів дискусій.

За даними Fox News, документ також продовжує фінансування Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) на рівні 400 млн дол. щороку у 2026-му та 2027-му бюджетних роках.

Конгрес також вимагатиме частішої звітності про внески союзників для України, щоб відстежувати, як європейські партнери підтримують Київ.

Reuters додає, що тепер обидві палати Конгресу США мають окремо схвалити цей документ на фінансовий рік, який закінчується у вересні наступного року.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

«В координації з відповідними службами США ми побудували розмови з оборонними компаніями щодо ППО, готуємо контракт на 25 систем Patriot. Я вважаю, що це дуже хороша історія. Непроста. Але довготривала», – розповів Зеленський.

Він відзначив, що у виробництві систем Patriot є черги з країн, які уклали відповідні контракти. «Ці 25 систем ми будемо отримувати щороку, різну кількість в різні роки. Білий дім може змінити чергу, якщо на те буде політична воля. Ми розуміємо, які європейські країни можуть нам надати цей пріоритет черги. Є більше в цьому питанні позитиву – зараз працюємо, щоб отримати необхідні рішення», – роз’яснив Президент.

Він додав, що у кожній з європейських країн, які є ключовими в НАТО, є свої системи Patriot, і також є системи, які належать США. «Це говорить, що якщо всім попрацювати і якщо є добра воля, то саме з цими американськими системами, які є у цих європейських країнах, Білий дім міг би нам допомогти – щоб ми їх отримали», – акцентував глава держави.

За його словами, Україна сподівається, що фінансуватимуть купівлю Patriot передусім за рахунок заморожених російських активів, а також двосторонніх безпекових угод.

«На наші системи, на ту кількість, про яку я вам сказав, потрібні відповідні гроші. Для нас зрозуміло, що джерело цих грошей номер один – це гроші від використання заморожених російських активів. Тобто фінансова основа для цієї угоди опрацьована. Безумовно, нам також треба працювати над іншим фінансовим джерелом. В нас є 28 двосторонніх безпекових угод із країнами на сьогодні. Знаходити фінанси і проплачувати передоплату – задача така, і в межах цих угод це реалістично», – зауважив Зеленський.

Він підкреслив, що 25 систем Patriot – це запит від Повітряних Сил ЗСУ.

Федеральний орган влади вимагає найвища міра покарання, передає Укрінформ із посиланням на CNN.

«Якщо 34-річного Декарлоса Брауна буде визнано винним у скоєнні дії, яка спричинила смерть у громадському транспорті, йому може загрожувати смертна кара за ножове поранення 23-річної Ірини Заруцької під час неспровокованого нападу в вагоні легкорейкового транспорту минулого місяця»,- зазначається в повідомленні.

При цьому уточнюється, що Брауну також пред’явлено звинувачення з боку влади штату Північна Кароліна – у вбивстві першого ступеня. Під час злочину він застосував кишеньковий розкладний ніж, який був знайдений біля залізничної платформи, йдеться в судових свідченнях.

Водночас зазначається, що розслідування інциденту триває, і Брауну можуть бути висунуті додаткові звинувачення.