Авторка книги, журналістка та волонтерка Ірина Вовк розповіла про процес написання та мету видання — зберегти пам’ять про Героя, якого вона знала особисто. Програму заходу доповнили музичні виступи співака Юрія Йосифовича, який виконав колядку тернопільського автора Олега Вітвіцького «Там во Бахмуті».

Присутні переглянули фільм-спогад про життя Віктора Гурняка та скуштували солодкі гостинці, підготовлені його мамою, пані Марією. Отець Микола Квич наголосив на важливості пам’яті про Героїв, що формує націю та об’єднує людей у відповідальності перед тими, хто віддав життя за Україну.

Мама Героя висловила подяку авторці книги та всім, хто допомагає зберігати пам’ять про її сина, зазначивши, що тіла можуть зникнути, але ідеї живуть. Вона також подякувала виконавцю пісень та керівництву управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради за організацію заходу, попри перебої з електропостачанням.

Під час презентації всі охочі мали можливість придбати книгу з автографом авторки. Через обмежений наклад півсотні примірників розійшлися швидко, проте додатковий тираж буде доступний згодом.

Запис У Тернополі презентували книгу про Героя України Віктора Гурняка спершу з'явиться на обласТь.

До волонтерства долучилася ще під час АТО

Пані Люба до волонтерства долучилася ще під час АТО. У Збаразькому коледжі з посиленою військовою та фізичною підготовкою разом із іншими жінками вона ліпила вареники.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, до мене підійшов керівник громадської організації «Максимівська ініціатива» Михайло Хомишак і попросив приготувати для захисників партію ведмежих вушок, – пригадує Любомира Бедрій. – Я відразу повідомила про це своїх подруг і сусідок. Оскільки чоловік мій хворіє і я не могла надовго його залишати самого, запропонувала жінкам зібратися у нашому домі. Наступного ранку на моїй кухні вже кипіла робота. Прийшло сімнадцять жінок. Були й такі, яких я бачила вперше. Спочатку я гадала, що попрацюємо у мене день-два, а далі знову збиратимемося в коледжі. Але сталося так, що моя домашня кухня перетворилася на волонтерську. 

Вже за кілька днів пані Любомирі зателефонувала активістка «Максимівської ініціативи» Надія Тлумацька і запропонувала виготовити для наших хлопців енергетичні батончики.

Тоді це завдання для мене було не з простих, – зізнається жінка. – По-перше, я не знала, як їх робити. Коли почала шукати в інтернеті рецепт, виникло інше питання: де взяти необхідні продукти для батончиків? Вирішила написати про це у вайбер-групах нашої парафії, супермаркету та спільноті церковних сестриць. Наступного дня двері нашої хати не зачинялися. Одні несли сухофрукти, інші мед, хтось приносив гроші. Приходили люди, яких я навіть не знала. Ми відразу взялися за роботу. Потім почали виготовляти для військових вітамінну суміш із меду, лимону та імбиру. 

За один день – дві тисячі вареників

На кожне завдання збаразькі волонтерки реагували оперативно і так само швидко його виконували. Так і у жіночого волонтерського об’єднання з’явилася назва – «Батальйон швидкого реагування та приготування».

На нашій волонтерській кухні ми збираємося три рази на тиждень, – розповідає пані Любомира. – Роботу починаємо в одинадцятій годині і закінчуємо в сімнадцятій. За один день робимо дві тисячі вареників із картоплею, по пів тисячі гречаників, бандериків і ведмежих вушок. Влітку консервуємо огірки та перець, восени квасимо капусту. На Різдво вудили для наших хлопців ковбасу. Вареники та вушка відварюємо, поливаємо смальцем із шкварками. Раніше фасували все у відра, тепер – у вакуумні пакети. Взяли в оренду морозильну камеру, де складаємо всю готову продукцію. У нас завжди є запас. Бо будь-якої миті можуть зателефонувати волонтери і повідомити, що їдуть на фронт і треба завантажити машину. 

Переважно ми співпрацюємо з «Максимівською ініціативою», тернопільським волонтером Василем Коньком, збаразькою волонтеркою Орисею Куницькою. Звертаються до нас і волонтери з інших міст. Наш син Назарій, який є парохом на Гусятинщині, також часто возить допомогу на фронт. Не раз телефонують родичі військових і просять енергетичні батончики. Буває, що захисники повертаються на Схід після відпустки, ми також передаємо їм наші страви.

Люди довіряють і допомагають

Коли хтось каже, що військовослужбовці забезпечені харчами і нічого не потребують, господині із «Батальйону швидкого реагування та приготування» на це не зважають. Кожен воїн в окопі має мати часточку дому. Бо домашня їжа – найсмачніша. Про це говорять і самі захисники, коли смакують збаразькими варениками. «Ми наче вдома побували», – зізнаються.

Це для нас найбільша вдячність і стимул, – каже Любомира Бедрій. – Наше завдання – підтримувати хлопців. І ми стараємося це робити, як можемо.  Нині наша кухня тримається на донатах і жіночій праці. Війна людей неабияк згуртувала. На будь-який заклик збаражчани реагують дуже швидко. Вже не раз помічаю: одного дня закінчилися продукти і гроші, а наступного ранку вже є все. Бувало, йду містом, чую хтось гукає: «Пані Любо, візьміть кілька гривень на смаколики для наших хлопців». Люди довіряють і допомагають. Є серед них такі, що роблять це з перших днів повномасштабної війни. І в нашому батальйоні одні й ті самі жінки трудяться ще з лютого 2022 року. Навіть моя 85-річна мама працює з великим завзяттям. Війна зачепила кожного. Для нас усі військові – рідні. Ми хочемо, щоб солдати знали, що ми їх любимо і чекаємо. Бо вони усі наші. Ми готуємо для них страви як для своїх синів. Усе робимо з любов’ю і з Божою допомогою. Кожен день починаємо з молитви і благословення мого чоловіка о. Михайла. 

Пані Любомира зізнається, що коли вранці схоплюється з ліжка, найперше думає, що їй треба зробити впродовж цього дня, як втиснути все заплановане в його часові межі. Усі її домашні турботи, що раніше здавалися важливими, відходять на другий план.

І так думає кожна господиня нашого батальйону, – говорить Любомира Бедрій. – У нас така душевна компанія! І настрій у нас також бойовий. Бо маємо одну спільну мету – перемогу.

Запис Як жителька Тернопільщини допомагає українським захисникам спершу з'явиться на обласТь.

Насправді цим дуже горів Сергій і, аналізуючи все, що відбулося за 2 роки повномасштабної та 10 років війни, він говорив, що війну ми можемо виграти лише дронами. Тому це його ідея і ми організували виробництво FPV-дронів у Тернополі, – розповідає волонтерка, дружина загиблого Героя Сергія Коновала Ольга Коновал.

У команді Ольги Коновал близько семи людей, які виготовляють дрони. Зараз вони на етапі пошуку необхідних деталей і лише тоді зможуть розпочати виробництво безпілотників. Однак саме з отриманням усіх необхідних матеріалів є труднощі, каже волонтерка.

Навіть дещо ми виготовляємо самі завдяки 3D-принтеру. Те, що не можемо виготовити самі, то закупляємо і за кордоном, і в Україні. Вже десь 70% деталей куплено, а інше потрібно чекати з-за кордону, – каже волонтерка. 

Закупляти усі необхідні деталі вдається завдяки підтримці небайдужих. У своїх соцмережах Ольга Коновал відкрила збори “На помсту”, де усі охочі можуть задонатити.

Виготовляють FPV-дрони двох розмірів: восьмого та десятого.

8 розміру – це одноразові дрони. А от 10-ті мають дещо іншу функцію. У критичних ситуаціях він може працювати на доставку медикаментів, їжі, води. Відповідно він доставляє бійцям те, що необхідно, і повертається назад. Коли є ситуація, що хлопці в оточенні, то це дуже рятує, – зазначає Ольга Коновал. 

Як каже Ольга Коновал, любов до чоловіка додає їй сил та мотивації не зупинятися, а працювати й надалі на Перемогу.

Наші відносини були прикладом чистої любові та почуттів і незважаючи, що Сергія не стало, це почуття нікуди не зникло в мені. Я зранку прокидаюсь з великим відчуттям любові і засинаю з ним також. Просто є розуміння того, що він би пишався, – розповідає  дружина загиблого Героя Сергія Коновала.

Також дуже цінною для волонтерки є підтримка бійців.

Вони мені кожного дня дзвонять і кажуть: «Приїжджай». Вони захоплюються та вірять в мене. Щоранку питають, чи я вже поїла, і таким чином стараються замінити трішки ту увагу, яку приділяв мені Сергій. І це дуже сильно. Це просто інша сімʼя, – каже Ольга Коновал. 

Усі, хто хоче долучитися до збору “На помсту” можуть задонатити на банку у соцмережах Ольги Коновал.

5375 4112 0515 9911 – картка Монобанку

Запис Дружина полеглого захисника з Тернополя розпочала виробництво 100 FPV-дронів спершу з'явиться на обласТь.

“Я попросив своїх бельгійських колег: “Дайте мені автівки”. І через декілька днів заїжджає у Вінницю 5 автівок. І з того все почалося. На сьогоднішній день — це 91. Теперішня наша поїздка трошки інша, тому що мене попросили з передової. У них немає автівок, щоб евакуювати бійців з нуля до першої лінії”.

Серед тринадцяти машин, які привезли волонтери — 4 швидких, які відправлять медикам в Херсон, Одесу, Харків та Краматорськ. Їх надали бельгійські рятувальники та організація “Червоного Хреста”.

“Фіат” — унікальний. У ньому є 6 лежачих місць. Я його знайшов в Німеччині на складі Бундесверу. Він старий, але 29 тисяч кілометрів пробігу всього-на-всього. 9 джипів придбали за донати”.

Ігор Вітенько каже, один з меценатів — його пацієнт.

“Він перевів на мій рахунок 50 тисяч євро. Це спадщина від батьків. Він каже: “Ігор, ті гроші більше вам потрібні”.

За словами волонтера, автівки передадуть у підрозділи Збройних сил України, в тому числі ГУР та полк імені Кастуся Калиновського. Кожна автівка має обладнання, необхідне для евакуації поранених.

У автомобілі обладнання для рятувальників, військових та медиків. Фото: Суспільне Тернопіль

Волонтерка з Бельгії Анна-Марі Гілєн показала аптечки для військових. Привезли сто таких аптечок.

“Ми приїхали з місією Ігоря Вітенька, тому що ми допомагаємо йому зібрати речі для українських громадян. Це переважно медична допомога, яка призначена для порятунку життів, як от аптечки. В них медикаменти для військових та цивільних, щоб допомогти у випадку поранення”.

За словами Ігоря Вітенька, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну бельгійські волонтери надали для ЗСУ близько 100 автомобілів.

Запис У Збаражі на Тернопільщини волонтери з Бельгії передали 13 авто для ЗСУ спершу з'явиться на обласТь.

Зараз в гуманітарному хабі вже зареєструвалися 3 тисячі людей.

 “Багато переселенців живуть у гуртожитках, то тут вони знаходять другий дім. У хабі затишно, ми завжди раді всіх бачити”, — розповідає  Ольга Феленко.

У хаб здебільшого приходять за гуманітарною допомогою. Також вимушені переселенці можуть скористатися, наприклад, юридичними послугами. Тут єпродукти харчування, ліки, одяг, взуття. Також можна отримати різного роду допомогу, юридичну та психологічну консультацію.

У хабі “Нове життя” часто організовують різноманітні заходи для дітей і дорослих.

Варто зазначити, що всі волонтери — переселенці з різних куточків України.

Люди власноруч робили ремонт у приміщенні, затишно облаштували кімнати хабу, розвантажували тонни гуманітарної допомоги й вже допомогли тисячам таких же переселенців, як і вони.

Аби отримати допомогу у хабі переселенці попередньо повинні зареєструватися.

“У нас є група у вайбері «Тернопіль хаб «Нове життя». Також ми є в телеграмі, у фейсбуці. Щоб отримати допомогу, можна заповнити спеціальну гугл-форму,“— каже Ольга Феленко. 

До слова, тут допомагають не тільки вимушеним переселенцям, а й потребуючим жителям Тернопільщини. А також активно підтримують захисників продуктами й іншими речами.

Запис Гуманітарний хаб “Нове життя” у Тернополі вже два роки допомагає потребуючим спершу з'явиться на обласТь.

Запис Студенти віддали свої картини для госпіталю на Тернопільщині спершу з'явиться на обласТь.

Експертка з волонтерських програм «U-LEAD з Європою» Олена Вузька зазначила, що волонтерський рух важливий для територіальних громад, оскільки дозволяє вирішувати низку потреб її жителів.

«Це чудовий інструмент для посилення згуртованості та стійкості територіальної громади, особливо, враховуючи сучасні виклики. Завдяки волонтерству громада може залучати й додаткові ресурси для свого розвитку, що актуально під час воєнного стану», – додала експертка.

Як наголосив радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу U-LEAD у Рівненській області Михайло Шелеп, ключове завдання навчальної програми – посилити взаємодію між органами місцевого самоврядування та волонтерами.

За його словами, учасниками нової програми можуть стати команди територіальних громад з чисельністю населення до 50 тис. осіб. Команда повинна складатися із 3-ох осіб – посадової особи ОМС, яка відповідає за комунікацію з волонтерами, працівника комунального закладу чи установи, волонтера чи представника громадського сектору.

«Важливо, щоб до участі в навчальній програмі подавались команди, які складаються з трьох зазначених категорій осіб. Це стане першим кроком для покращення взаємодії ОМС та волонтерських середовищ на місцях. І це також буде впливати на оцінку самої заявки та підвищить шанси команди на запрошення до програми», – пояснив Михайло Шелеп.

Експерти повідомили, що навчальна програма триватиме шість тижнів, її старт запланований на кінець травня. Учасники працюватимуть в онлайн-форматі та відвідають семінари, інформаційні сесії, тренінги та практикуми.

Яка мета навчальної програми?

• розкрити суть явища волонтерства та його цінність для розвитку громади
• роз’яснити повноваження органів місцевого самоврядування в сфері волонтерської діяльності
• показати рівні взаємодії ОМС та волонтерських об’єднань
• опрацювати навички коректного застосування інструментів та форм взаємодії в різних ситуаціях
• розкрити переваги партнерської взаємодії ОМС та волонтерів

Що зможуть учасники програми?

• проаналізувати рівень відносин влади та волонтерів у своїх громадах
• краще зрозуміти потреби місцевих волонтерських об’єднань
• дізнатися про практичні аспекти застосування інструментів взаємодії ОМС та волонтерів
• покращити навички з планування, комунікації, мотивації та лідерства
• напрацювати кроки для побудови партнерської взаємодії ОМС та волонтерів

Як взяти участь?

• Для участі у відборі на навчальну ініціативу необхідно заповнити заявку на сайті U-LEAD та до 18:00 16 травня 2023 року надіслати її на електронну адресу: regops.u-lead@giz.de, в темі повідомлення вказавши «Волонтерство_Назва громади_Область».

Запис Громади Тернопільщини запрошують до участі в програмі з розвитку волонтерства спершу з'явиться на обласТь.

“Наші діти з проєкту «Діти та війна. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю» дізнавалися не лише про тонкощі приготування суші, а й про цікаві факти та традиції цієї страви. Майстер-клас з приготування суші для дітей та молоді провела волонтерка з Харкова – Анна Котельникова. Щиро дякуємо Анні за неймовірні емоції та цікаві поради. Вийшла ось така смакота. Дізнавшись багато цікавої інформації, навчившись усім секретам приготування, діти з радістю смакували суші”.

Запис Волонтерка з Харкова вчила тернополян готувати суші спершу з'явиться на обласТь.

«Нам дуже приємно, що ми маємо таку змогу передавати частинку цих корисних вітамінів, поживних речовин для відновлення, реабілітації і швидкого одужання наших захисників»,- каже директорка фонду Любов Вовк.

Також до підтримки захисників долучився і ТОВ «М’ясокомбінат Тернопільський», який надав медзакладу понад 100 кг сардельок для раціону воїнів.

«Ми завжди долучаємось до всіх ініціатив благодійного фонду «Покрова». Як тільки вони звертаються з допомогою чи з проханням надати якусь продукцію – ми завжди відгукуємось»,- зазначив Рустам Ергешов, директор ТОВ «М’ясокомбінат Тернопільський».

Надана допомога буде розподілена між захисникам та захисницям, які перебувають у медзакладі.

Детальніше – у сюжеті Терену.

Запис У Тернополі небайдужі передали допомогу пораненим військовим спершу з'явиться на обласТь.

Запис ГУНП отримало нові транспортні засоби завдяки Тернопільським волонтерам спершу з'явиться на обласТь.