Як повідомляють у Чортківський ТЦК та СП, 29 березня 2026 року в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув Віктор Миколайович Рак, 1983 року народження.

Військовий був уродженцем Борщів та проживав із родиною в селі Урожайне. З початком повномасштабної війни він повернувся в Україну, щоб стати на захист рідної землі.

Життя воїна обірвалося поблизу населеного пункту Рівне Пологівського району Запорізької області. Під час переміщення до вогневої позиції він загинув унаслідок удару безпілотника.

Попри отримане раніше важке поранення, захисник продовжував нести службу разом із побратимами.

Вічна пам’ять і слава Герою.

Запис На фронті загинув воїн з Чортківщини Віктор Рак спершу з'явиться на обласТь.

У громаді повідомили, що Сороколіт Володимир Михайлович, 14 серпня 1986 року народження, був кулеметником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. На військову службу його призвали 28 листопада 2025 року.

1 лютого 2026 року воїн помер від отриманого кульового поранення, несумісного з життям. Це сталося під час здійснення підготовчих заходів до виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вовче Синельниківського району Дніпропетровської області.

У громаді висловили щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого захисника.

Інформацію про зустріч тіла воїна та чин поховання обіцяють повідомити додатково.

Запис На фронті загинув воїн з Байковецької громади спершу з'явиться на обласТь.

Захисник України загинув 29 січня у Дніпропетровській області під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі та мужньо боронив державу.

Міський голова висловив щирі співчуття рідним, близьким і побратимам полеглого воїна.

Світла пам’ять і вічна шана Герою.

Запис Тернопіль втратив захисника Миколу Романюка спершу з'явиться на обласТь.

Солдат Юрій Слишик (30.05.1997-20.08.2024) був навідником аеромобільного відділення аеромобільного батальйону військової частини А0284. До мобілізації був учасником рок-гурту «В Полоні Долі», як талановитий музикант писав пісні, розповіли у Білецькій громаді.

Вшанувати пам’ять, помолитися за спочилого Героя зібралися рідні та близькі, однокласники, одногрупники, колеги-музиканти, друзі та побратими, односельчани та жителі усієї громади.

Трохи більше двох місяців молодий воїн прослужив у лавах Збройних Сил України та На щиті повернувся до рідного села.

«Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу Вас прийняти цей прапор як символ Держави, якій він вірно та віддано служив…» – із цими словами скорботна родина загиблого Героя отримала прапор нашої держави, яку до останнього подиху захищав їхній син, онук, брат.

Запис На Тернопільщині попрощалися з 27-річним захисником Юрієм Слишиком спершу з'явиться на обласТь.

Народився Леонід Анатолійович 7 жовтня 1954 року у Тернополі. Навчався у 6-й школі. Перші футбольні кроки робив у місцевій ДЮСШ під керівництвом тренера  Зіновія Петровича Савіцького. В 1971-му році потрапив у Київ до РСШІ. У складі юнацької збірної УРСР виграв Спартакіаду школярів СРСР (у фіналі обіграли грузинів – 1:0). У столиці грав за дублюючий склад київського «Динамо» до кінця 1972-го року. Далі Пасемчука запросив у команду майстрів тернопільського «Будівельника» їхній тодішній тренер Леонід Родос. За тернополян Леонід Пасемчук виступав на позиції правого захисника упродовж двох сезонів – 1973-74 рр. Загалом провів за «Будівельник» 51 матч. Коли тернопільську команду розформували, Леонід Пасемчук перебрався до Хмельницького, де виступав за місцеву «Хвилю» і «Поділля». Короткий час у 1976 році знаходися в розташуванні донецького «Шахтаря», щоправда за основний склад гірників не вдалося заграти. В 1986 році отримав звання майстра спорту. Тоді існувало таке правило, якщо в одній команді відіграв 10 сезонів, за вірність клубу – отримуєш звання «майстер спорту». Загалом у структурі «Поділля» відпрацював до 1990 року, наприкінці вже як тренер-селекціонер. Потім ще пограв в аматорських колективах – «Зоря» (Хоростків), «Іскра» (Теофіполь, як граючий тренер) та «Адвіс» (Хмельницький), з яким здобув путівку з аматорського футболу в другу лігу України, і в 1994 році завершив кар’єру гравця.

Колеги-футболісти, яким довелося пограти в одній команді з Леонідом Пасемчуком кажуть, що це був дуже сильний футболіст, мабуть найсильніший правий захисник, який коли-небудь народжувався на Тернопільщині. Також він мав дуже потужний удар з лівої ноги.

Асоціація футболу Тернопільщини та вся футбольна громадськість області висловлюють щирі співчуття родині та близьким Леоніда Анатолійовича. Вічна пам’ять!

Запис Нестало одного з найсильніших вихованців тернопільського футболу спершу з'явиться на обласТь.