Про втрату повідомив голова громади Андрій Нога.

Віталій Малюшевський народився 29 вересня 2000 року. Йому було лише 25 років.

Свій останній бій захисник прийняв 30 квітня 2026 року в районі населеного пункту Піщане Чугуївського району Харківська область.

У громаді зазначають, що Віталій був взірцем мужності, честі та відданості для своїх побратимів.

«Його подвиг — це ціна нашого ранку, нашої можливості жити й дихати», — йдеться у повідомленні.

Щирі співчуття висловлюють рідним, близьким та друзям полеглого воїна.

Інформацію про день зустрічі траурного кортежу в громаді повідомлять додатково.

Вічна пам’ять Герою.

Запис На Харківщині загинув 25-річний воїн з Тернопільщини Віталій Малюшевський спершу з'явиться на обласТь.

Про втрату повідомив міський голова Сергій Надал.

Загинув тернополянин Андрій Студенний. Воїн був визнаний загиблим 15 квітня під час виконання бойового завдання на території Дніпропетровська область.

Як зазначив очільник міста, захисник до останнього залишався вірним військовій присязі та Українському народові.

У громаді висловлюють щирі співчуття родині, близьким і побратимам полеглого воїна.

Світла пам’ять про Героя назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.

Вічна слава і шана Захиснику України.

Запис На війні загинув захисник з Тернополя Андрій Студенний спершу з'явиться на обласТь.

Орієнтовно о 12:00–12:30 кортеж із тілом воїна виїде з Тернопіль, а прибуття до громади очікується близько 13:30–14:00. Маршрут проходитиме через села Яблунів і Сухостав, після чого процесія проїде вулицями Шевченка, Гусятинською, Зеленою та Грінченка у Копичинцях.

Поминальна панахида відбудеться цього ж дня о 19:00. Похорон запланований на 17 квітня о 12:00.

У громаді закликають жителів гідно зустріти Героя та віддати йому останню шану.

16 і 17 квітня у громаді оголошено днями жалоби.

Запис У Копичинецькій громаді зустрінуть полеглого воїна Дмитра Лозовського спершу з'явиться на обласТь.

Як повідомили у громаді, воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Олексій Новіков родом із Снігурівка. У вересні 2022 року разом із сім’єю він переїхав до села Загірці на Тернопільщині, де проживав до мобілізації. До лав Збройних сил України був призваний 19 квітня 2023 року.

Захисник служив стрільцем-помічником гранатометника. Із серпня 2023 року він вважався безвісти зниклим. Рідні — дружина, донька та близькі — до останнього сподівалися на його повернення.

Згодом стало відомо, що воїн загинув 5 серпня 2023 року, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність.

Олексію Новікову було лише 32 роки.

Поховають Героя у Миколаїв — на його рідній землі.

У громаді висловлюють щирі співчуття родині, близьким і всім, хто знав захисника.

Вічна пам’ять і шана Герою.

Запис Лановецька громада втратила захисника Олексія Новікова спершу з'явиться на обласТь.

У громаді повідомили, що Сороколіт Володимир Михайлович, 14 серпня 1986 року народження, був кулеметником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. На військову службу його призвали 28 листопада 2025 року.

1 лютого 2026 року воїн помер від отриманого кульового поранення, несумісного з життям. Це сталося під час здійснення підготовчих заходів до виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вовче Синельниківського району Дніпропетровської області.

У громаді висловили щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого захисника.

Інформацію про зустріч тіла воїна та чин поховання обіцяють повідомити додатково.

Запис На фронті загинув воїн з Байковецької громади спершу з'явиться на обласТь.

Ігор був першою дитиною в сім’ї, турботливим братом для Павла та Володимира. У громаді його згадують як роботящого, чуйного й доброго чоловіка, майстра на всі руки, який завжди був готовий допомогти — і ділом, і словом.

Без вагань Ігор став на захист України. Служив кулеметником, був прикладом для побратимів. Навіть у складних умовах війни він зберіг людяність і щирість — на фронті зустрів кохану Інну. Пара мріяла про власний дім і мирне життя, разом привезли зі сходу собаку на ім’я Мавік.

Під час виконання бойового завдання Ігор не повернувся. Його наречена та родина тривалий час шукали воїна. Мама чекала сина, брати — брата. Батько, не дочекавшись, помер.

Сьогодні Ігор Коцан востаннє попрощався з мамою Галиною, братами, нареченою, рідними, друзями, побратимами та всією громадою.

Вічна пам’ять і слава Герою.
Герої не вмирають — вони назавжди залишаються в наших серцях.

Запис Байковецька громада попрощалася з 27-річним воїном Ігорем Коцаном, який понад два роки вважався зниклим безвісти спершу з'явиться на обласТь.

Хто був воїн

Його звали Андрій Война, він народився 2 вересня 1984 року. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України — добровольцем чи мобілізованим, — і не спочивав на лаврах.

За словами представників громади, Андрій був сильним, відповідальним, відданим родині та Батьківщині. Його смерть — глибока втрата для сім’ї, друзів та всієї Лисівецької громади.

Обставини загибелі

Чиновники Товстенської громади повідомили, що він загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Деталі операції або обставини загибелі не розкриті, аби не шкодити безпеці військових підрозділів.

«На небі стало більше янголом одним», — йдеться у повідомленні громади, яке відображає біль і смуток близьких.

Реакція громади та влади

• Представники Товстенської громади висловлюють найглибші співчуття родині Андрія.
• У місцевій адміністрації наголошують: його подвиг — приклад для молоді і символ жертовності заради свободи України.
• Громада планує вшанувати пам’ять Героя — можливо, через меморіальні заходи або присвяту його імені.

Значення втрати

Загибель Андрія Войни — це не просто смертельний випадок на фронті. Це нагадування, що війна триває, і її ціна — не тільки територія, а й людські життя. Кожен захисник, який віддає життя, — це втрата для своєї родини, громади, всієї України.

Тернопільщина, зокрема Чортківщина, втрачає не просто воїна, а людину, яка мала рідних, плани на майбутнє, сподівання. Його смерть — це біль, який поділяють багато сімей, але й гордість за героя, який поклав життя за свою землю.

Пам’ять і вдячність

Ми мусимо пам’ятати таких Героїв як Андрій Война. Його ім’я — це частина великої історії мужності, яку пишуть українці щодня. Вдячність — не просто слово: це наш обов’язок перед тими, хто віддав все заради нашої свободи.

Хай земля буде йому пухом, а пам’ять — вічною. Слава Україні! Героям — слава!

Запис На Донеччині загинув 41‑річний воїн з Чортківщини: жаль і вшанування спершу з'явиться на обласТь.

1 листопада 2025 року припинило битися серце солдата Тарас Мороз — уродженця села Скорики Скориківської громади, що на Тернопільщині. Він належав до складу 141 окрема механізована бригада Збройних Сил України.
Поранення, отримане 5 серпня 2025 року під час бойового завдання в районі населеного пункту Олександроград Донецької області, виявились несумісними з життям. Попри тривалу медичну допомогу і декілька місяців боротьби за виживання — воїн відійшов у вічність.

Життєвий шлях Захисника

Тарас Мороз — молодий воїн, який залишив усе заради захисту України. Серед ключових моментів його служби:

• Село Скорики, Скориківська територіальна громада, Тернопільська область — рідне місце проживання.
• Участь у бойових діях на Донеччині під час виконання бойових завдань.
• Отримав тяжкі поранення 5 серпня 2025 року, які стали фатальними попри лікування.

Громада й прощання

Скориківська громада з глибоким сумом повідомляє про втрату свого Героя. У день 1 листопада був оголошений траур. Завтра о 13:00 у Підволочиській громаді відбудеться зустріч траурного кортежу, спільна молитва, після якої кортеж вирушить до села Скорики для відправи і поховання.

План заходів:

• 13:00 — зустріч кортежу у Підволочиській громаді.
• Спільна молитва за життя і подвиг Захисника.
• Проїзд до села Скорики, відправка та поховання воїна на місцевому кладовищі.

Значення та пам’ять

Смерть Тараса Мороза — це не лише велика втрата для рідних і друзів, а й символ відповідальності, якою оберігаються наша свобода і мирне майбутнє. Його мужність, самопожертва і відданість служінню — приклад для наслідування. «Герої не вмирають…» — це правда про Захисників, котрі живуть у пам’яті народу й зоюють за Україну.

Що можемо зробити ми:

• Віддати шану пам’яті — прийти на поховання або стати учасником громадських заходів пам’яті.
• Вшанувати життя через допомогу родині героя, чи підтримку ветеранів і поранених.
• Пам’ятати та говорити про їхній подвиг — щоб світ знав, яку ціну сплачуємо за свободу.

Вічна пам’ять та слава Герою України — Тарасу Морозу!

Запис Три місяці боротьби за життя: молодий воїн із Тернопільщини помер від тяжких поранень спершу з'явиться на обласТь.

Йдеться про Івана Ливицького, уродженця села Осівці Бучацького району Тернопільської області, 1989 роду народження.
35-річний старший солдат, стрілець 2-го штурмового спеціалізованого відділення.

Обставини зникнення і підтвердженої загибелі

18 листопада 2024 року, поблизу населеного пункту Любимівка Курської області, під час виконання обов’язку військової служби в умовах штурмових дій, Іван Ливицький зник безвісти.
Нині місцева громада Бучаччини отримала підтвердження про його загибель.

Основні деталі

• Дата зникнення: 18 листопада 2024 року.
• Місце події: поблизу населенного пункту Любимівка, Курська область.
• Звання та підрозділ: старший солдат, стрілець 2-го штурмового спеціалізованого відділення.
• Місце проживання: село Осівці, Бучацький район, Тернопільська область.

Реакція громади та вшанування пам’яті

У повідомленні Бучацька міська рада висловлено щирі слова співчуття родині, близьким і друзям полеглого захисника.
На жаль, дата та час прощання з Героєм ще очікуються на уточнення.

Чому це має значення

Ця історія — приклад того, як інформація про зниклого воїна, яка довгий час лишалась невизначеною, отримує завершення. Загибель Івана Ливицького не тільки особиста трагедія для родини, а й гірка новина для громади Бучаччини і всієї Тернопільщини.

Пам’ять і шана

Нехай світла пам’ять про Івана Ливицького, який віддав своє життя за незалежність та свободу України, назавжди залишиться у серцях земляків. Вічна шана та вдячність Герою! «Герої не вмирають…»

Запис Підтверджено загибель воїна з Тернопільщини, який зник у Курській області спершу з'явиться на обласТь.