В обласному краєзнавчому музеї, що у місті Борщеві на Тернопільщині, зберігається раритетне видання «Кобзаря» 1860 року. І цілком можливо, що цю збірку ще за життя тримав у руках сам геніальний поет.
Загалом Борщівський краєзнавчий музей, який має статус обласного, може пишатися своєю колекцією і зібраними артифактами фондосховищ, бо такими надбаннями не може похвалитися жоден заклад подібного типу у всій Західній Україні. Самих лише «Кобзарів» тут налічується більше двохсот, і кожне – неповторне по-своєму.
Серед колекції найціннішим є «Кобзар», який вийшов коштом Платона Семиренка ще за життя поета у 1860 році. Відомо, що за його життя він виходив двічі- у 1840-му і 1860-му роках. У фондах зберігається і факсимільне видання 1840 року. На жаль, оригіналу немає, всі оригінали розпорошені по колекціях, ймовірно, найбільша їх кількість зберігається у Санкт-Петербурзі. До слова, перший «Кобзар» вийшов накладом всього у 1000 примірників і коштував 1 карбованець. Тираж був невеликий, але користувався попитом, тому його не вистачило.
Кожен «Кобзар», який є у колекції – унікальний. А почалося все із подарунка колекції домашніх «Кобзарів», яку музею запрезентував земляк, уродженець села Худіївців Михайло Волошин. І так вже склалося, що люди почали дарувати музеєві свої видання. З часом книг назбиралось стільки, що було вирішено створити відділ музею Тараса Шевченка.
9 березня усю колекцію «Кобзарів» презентують у Тернополі.
