Великий піст — це підготовка християн до найголовнішого свята — Пасхи, Воскресіння Христового. Це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Сенс посту не в тому, щоб чогось не їсти, а у нашій концентрації на головному в житті. Тілесне постування допомагає зосередитися на внутрішньому світі: розібратися у цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Під час посту варто додати зусиль, щоб поглибити свої стосунки з Богом і людьми.
Церковний устав повністю виключає з вживання під час Великого посту м’ясо, яйця та молоко. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщення та Входу Господнього до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру.
Варто зазначити, що в Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів: він регламентує і такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців. Щодо парафіяльної практики, то кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутна, але не шкодила здоров’ю.
Християнство — це не «релігія шлунка». Під час посту їжа має бути простою. Треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо.
Певні послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких постування може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військові та люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати молоко чи білкову їжу — вона може це робити. Є певні послаблення і для студентів: так, у духовних навчальних закладах під час Великого посту по суботах та неділях дозволяють вживати рибу. З питаннями про благословення на послаблення посту можна звертатися до священика.
Проте, послаблення чи скасування фізичного аспекту посту не означає, що така людина може зовсім не постувати. Можна вживати, скажімо, за медичними показаннями молоко чи інші продукти, але постувати в іншому — обмежити себе у веселощах, телебаченні та інтернеті, менше проводити часу у соціальних мережах.
Діти можуть не дотримуватися посту або трохи постувати вдома, а у школі їсте те, що там подають. Варто розповідати дітям про піст як про особливий період життя, час покаяння та очищення, час підготовки до Великодня. Хай вони бачать, як постять батьки. Краще не примушувати дітей постити, а пропонувати їм це на власний розсуд. Примуси в релігійній сфері дають протилежний ефект: підліток, якого в дитинстві примушували постити чи ходити на довгі службі, може надовго відвернутися від церкви.
За матеріалами сайту Тернопільської єпархії Православної Церкви України.
Фото з відкритих джерел.
