Різдвяне послання
Митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним Тернопільської єпархії
Дорогі браття і сестри!
Христос народився!
Цей календарний рік є справді унікальним, бо ми вже вдруге цього року святкуємо Різдво Христове – спочатку святкували в січні, а тепер святкуємо в грудні. Календарна реформа, що відбулася цього року і яку більшість людей гаряче підтримали, разом з тим частково розділила українців на прихильників і противників цієї зміни. Сподіваємось, що це розділення з часом буде подолане і весь український православний народ знову об’єднається, святкуючи всі свята церковного календаря в одні і ті ж дні. Але ми повинні пам’ятати, що, відзначаючи Різдво Христове, ми святкуємо не дату, а надважливу подію історії людства – прихід на землю Спасителя і Викупителя, Який звільнив нас від рабства гріха і смерті.
Христос втілився на землі в непростий час. Ізраїльський край був окупований Римською імперією, що жорстоко придушувала всі повстання підкорених народів, котрі прагнули незалежності. Війни відбувалися між різними державами. Навіть сам ізраїльський народ був поділений за релігійними поглядами, оскільки юдеї і самаряни по-різному дивилися на питання поклоніння Богові. Окремі представники єврейського народу служили окупаційній владі, чим заслужили глибоку ненависть і зневагу своїх одноплемінників. Навіть духовні провідники суспільства, що входили до Синедріону, були поділені на партії фарисеїв, що часто виконували закон тільки формально, і садукеїв, котрі вірили в Боже Одкровення тільки частково.
Здавалося б, цей час найменше підходив для такої історичної події як земне пришестя Сина Божого, бо люди настільки були зосереджені на своїх справах та інтересах, що не помітили б таку історичну подію. І вони справді її не помітили! Новонародженому Спасителю поспішили поклонитися тільки пастухи, котрі були далекі від політичних питань і просто вірили щирим серцем і чесно виконували свою працю, та мудреці з Вавилону, які пішли за зіркою, оскільки зрозуміли, що Бог їх веде до чогось особливого і вони повинні виконати Його волю. Ті ж, хто був зосереджений на земних справах, не помічали Христа, поки Він не вийшов на проповідь або якщо і взнали про Його народження, як цар Ірод, то лише для того, щоб спробувати Його вбити.
Чи дуже відрізняється життя людей в наш час? Знову йдуть війни, зокрема на українській землі, куди прийшов зі злом і ненавистю московський агресор, намагаючись підкорити інші народи і створити нову імперію. Знову люди розділені між різними Церквами та конфесіями, деякі з яких служать не Богу і власному народу, а окупанту. Та й серед простих людей вистачає тих, хто свідомо чи несвідомо служить ворогу. А інші живуть своїм повсякденним життям і не згадують про Христа.
І навіть у святі Різдва сьогодні багато людей не помічають Спасителя. Для декого це просто родинне свято з вечерею, колядками і подарунками, коли вся сім’я збирається разом за святковим столом. Але за всіма родинними святкуваннями не слід забувати про Того, Чиє Різдво ми відзначаємо. Бо Він не забув про нас, прийшов на землю, щоб викупити нас від прокляття гріха і смерті. Христос прийшов не заради кількох вибраних людей – кожного з нас Він кличе у Своє Небесне Царство. І як би далеко ми від Нього не відходили, в які важкі гріховні пристрасті не падали б, Господь завжди чекає на наше покаяння, щоб дарувати нам прощення гріхів і спасіння.
Для багатьох людей зимові свята – це час подарунків і чудес. Але за цими земними побутовими святкуваннями не треба забувати про Того, хто дав нам найбільший Дар – послав на землю Свого Божественного Сина, Котрий прийшов заради нашого спасіння. І хоча у святі Різдва бачимо Його тільки Немовлям, Яке лежить у яслах, ми пам’ятаємо і про той Величний Подарунок, який Він нам подає – Свої Тіло і Кров, через які ми стаємо Божими дітьми. Тому це свято є дитячим не тільки тому, що людські діти отримують подарунки, а й тому, що через Його Дари ми стаємо Божими синами і дочками та спадкоємцями Його Небесного Царства.
Тож дякуймо Богові в ці святкові дні і по всі дні нашого життя. Дякуймо не тільки словами, а, передусім, своєю любов’ю, своїм побожним життям та своїми справами милосердя для ближніх. Молімось, щоби в Україні сповнилися слова, які співали ангели під час земного народження Христа Спасителя, – щоб увесь народ славив Бога во вишніх, щоб мир прийшов на нашу землю (а ми знаємо, що мир прийде тільки разом із перемогою) і щоб увесь український народ у благоволінні цінував Божі дари, які Він нам подав і, в тому числі, можливість жити на своїй землі і розбудовувати свою державу. Молімось і борімось за Україну, щоб її не втратити.
У ці святкові різдвяні дні щиро вітаю зі святом духовенство Тернопільської єпархії та бажаю Божого благословення у пастирському служінні для користі Помісної Церкви та довірених вам людей. Вітаю місцеву владу та бажаю, щоб Господь благословляв вас на мудрі рішення, направлені на турботу про людей та, особливо, на підтримку наших захисників. Вітаю українських воїнів, волонтерів і всіх людей, котрі докладають зусилля, щоб звільнити нашу державу від московського окупанта. Вітаю наше майбутнє – українську молодь – і бажаю духовного та інтелектуального зростання на засадах любові до Бога та України. Вітаю всіх православних християн нашої області і зичу, щоб Господь захистив нас від усякого зла і приніс якнайшвидше перемогу та мир Україні.
Нехай Новонароджений Христос Спаситель почує наші спільні молитви і помилує наш український народ, дарує йому перемогу над агресором і мир. Амінь.
Мітки: митрополит, Нестор, Різдвяне послання
