У Західноукраїнському національному університеті відбувся показ 2 серії документальної дилогії «Народжені, щоб жити» про ветерана-добровольця, випускника ЗУНУ – Артема Комісарчука.
Режисер фільму – Владислав Робський, продюсер – Володимир Ханас.
На показі були присутні студенти та викладачі університету, дружина Артема – Тетяна і донечка Яна, побратими Артема – Ігор, Андрій Мавдюк та Дмитро Шевченко.
Присутні мали змогу познайомитися з історією Героя, який з честю виконує свої обов’язки та проявляє надзвичайну силу духу в найважчі часи.
Захід розпочався із вшанування пам’яті полеглих захисників хвилиною мовчання та слів вдячності тим, хто обороняє рідну землю – нашим захисникам.
З подячним словом виступила проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність) Уляна Коруц: «Я радію, що сьогодні в університеті відбувається такий захід, який зібрав наших мужніх захисників, гостей, студентів і всіх, хто робить внесок у нашу перемогу. Я стою перед вами не як проректор, а як дочка військовослужбовця, який з 2014 року боронить Батьківщину від ворога. Слів не вистачить, щоб передати вдячність, трепет і сум, який ми усі відчуваємо. Показ цього фільму організовано для того, щоб усі усвідомили, в якому боргу ми перед тими, хто зараз тут із нами, перед тими, хто на сході України, і перед тими, хто у небесному війську. Людина живе доти, доки жива про неї пам’ять, тому наш обов’язок – ніколи не забувати».
Артем – випускник факультету фінансів та обліку Західноукраїнського національного університету. Він захищав Україну з 2014 року, понад рік був у російському полоні. Коли почалася повномасштабна війна, знову вступив до лав Збройних Сил України. Під час евакуації побратима з поля бою підірвався на міні і втратив ногу. Артем дуже позитивна і вмотивована людина, ніколи не падає духом.
Під час зустрічі Артем сказав: «Ми стоїмо на передовій, щоб діти могли насолоджуватися дитинством і не знали, що таке сирена. Ви — покоління, яке формує і будує нашу країну, покоління, яке йде після нас. Ми не хочемо залишати війну для вас, а прагнемо, щоб ви навчалися і жили у мирній і сильній країні. Колись кожен військовослужбовець приніс присягу на вірність народу України, і всі ми до останнього будемо дотримуватися її. Пам’ятайте, якою ціною наші хлопці і дівчата бережуть спокій у ваших домівках. Хочу побажати, щоб ви були гідними нащадками тих, хто стоїть за рідну землю. Слава Україні!»
Піднятися і йти далі він зміг завдяки дівчині Тетяні, яка згодом стала його дружиною. Вона також була присутня у залі, і поділилася своїми почуттями, звернувшись до аудиторії з проникливими словами:
«Для мене цей проєкт дуже важливий тому, що він показує силу духу наших воїнів, які проходять надважкі випробування. Мені пощастило — мій чоловік уже вдома, але разом ми пройшли складний шлях. Кожна сім’я військових переживає свої труднощі, і такі фільми допомагають зрозуміти, що ми потрібні не тільки собі та рідним, а й суспільству; показують те, що попри всі розчарування потрібно залишатися поруч з тією людиною, якій обіцяли свою вірність. Не варто опускати руки, а треба продовжувати йти!»
Фільм «Народжені, щоб жити» показує не лише героїчні вчинки, а й глибокі особисті історії про труднощі, втрати та силу підтримки, яка допомагає пройти через найважчі моменти.
Продюсер фільму Володимир Ханас висловив подяку Збройним Силам України за можливість створити цикл, який він представив від імені всієї команди. Зазначив, що радий знайомству з фантастичними людьми та справжніми друзями під час роботи над фільмом і запросив до спільного перегляду.
Присутні стоячи вітали Героїв і дякували їм, дарували квіти, а після показу студенти та викладачі поспілкувалися з героями зустрічі, поставили запитання та дізналися більше про їхній досвід, труднощі військової служби та важливість підтримки військовослужбовців на фронті й у тилу. Ця розмова дала змогу зрозуміти історії захисників, їхню мотивацію та силу духу, яка надихає й об’єднує всіх присутніх.
Захід викликав у присутніх хвилю емоцій та змусив задуматися над ціною свободи й важливістю єдності українського народу.
