Цей міст знаходиться в с. Зеленче через р. Серет за 2 км від Теребовлі. Він в підпорядкуванні служби автомобільних доріг в Тернопільській області. Сільський староста звертається у всі державні інстанції ще від 2016 року, щоб міст відремонтували, але нікому те не потрібне.
Село Зеленче невелике, всього 420 жителів, розташоване природно в межиріччі рік Гнізна та Серету. З півночі над селом здіймається крутий високий горб, де є всім відомий Підгорянський монастир. Історія села також особлива. Історики кажуть, що в цьому межиріччі ще в 11ст. князь Василько Теребовлянський заснував столицю свого князівства й тут в ті часи існували військова та торгові пристані.
Зрозуміло, у всі часи потрібна була переправа через р. Серет, тому тут будувались дерев’яні мости, що час від часу поновлювались. Так було й до 1939 року, а пізніше міст став комбінованим – дерев’яно-бетонним. Вже в 1978-80 роках через ріку звели повністю бетонний міст. І ось він простояв неповних 40 років та почав руйнуватися.
В 2016 році старостою цього села став Володимир Кобильняк й відразу взявся за впорядкування сіл Зеленче та Підгора. Його, в першу чергу, турбував добробут мешканців, благоустрій села та садиб, та все на світі, в тому числі, не пройшов повз увагу й міст. Проте вказаний міст хоч і в підпорядкуванні облавтодору, все ж він знаходиться на території підконтрольній Теребовлянській РДА. Ото староста й звертався до голів РДА в пройдешні роки, минулого року і цього року також, місяць тому з питанням ремонту споруди. Ось, що Володимир розмістив у соцмережі «Фейсбук» на свої сторінці та по групах Теребовлянщини: «РЕМОНТ МОСТУ? НІ, НЕ БУДЕ!
Про ремонт мосту між селами Зеленче та Семенів мною, як старостою, велися переговори як із попередньою порошенківською владою, так із теперішньою. Днями прийшла відповідь від Теребовлянська районна державна адміністрація на мій запит щодо ремонту мосту (див. фото). Так ось, виходить, що за оцінкою комісії, яка робила огляд споруди в 2019 році, міст знаходиться у задовільному стані, а саме: «експлуатаційний стан мосту потребує часткового ремонту, але не є критично аварійним».
Я звичайно не експерт з мостобудування, але про стан мосту говорить його зовнішній вигляд, також за рік часу і ситуація змінилася. Частина мостової споруди продовжує опускається і невідомо, коли може впасти під силою численних вантажівок, які щодня ним проїжджають. Мостові опори, муровані в середині ХХ ст. з кам’яних блоків, які розвалюються і в порівнянні з попереднім роком ситуація змінилася у невтішну сторону.
Скільки ще він протримається в такому стані – відомо тільки Богу. Незважаючи на його стан, відповідальні за нього структури не поспішають його ремонтувати.
Також додам, що під мостом проходить газова труба, яка постачає блакитне паливо у Семенів та наступні села, тож, при його руйнуванні, наслідки прогнозовані.
Тому, зважаючи на теперішній стан мосту, буду і надалі добиватися його ремонту. Чи будуть успіхи? Побачимо! Тому, дорогі односельчани, можливо, буде потрібна ваша підтримка у цій справі. Якби що, то дам знати!»
Під час інтерв’ю з Володимиром з’ясувалось ще багато чого, що може статись внаслідок повного руйнування даного мосту. Наприклад, те, що частина Теребовлянщини залишиться без короткого шосейного сполучення, потрібно буде об’їздити Зеленче довгими шляхами в багато кілометрів. Розглянемо ці сполучення. Перше з боку «Ріо-де-Острівця»( не задля образи, а задля возвеличення назва така від автора), далі з боку «Нью-Плебанівки-Залав’є», але це ґрунтові дороги й ними автобуси не підуть, а лише вантажівки і то в добру погоду. Ще є сполучення асфальтом через Деренівку – Довге – Долина – Підгайчики, але це вже дуже значне коло. І, щоб селянину добратись до городу на тім боці ріки чи піти в гості до родини, врешті – на роботу(а багато люду з навколишніх сіл працює саме в райцентрі), то треба буде витратити значні кошти й час. Також в програші залишаться мешканці та аграрії, останні – особливо під час жнив, наступних сіл Теребовлянського району: Семенів, Малів, Гумниська, Залав’є, Долина, Слобідка, Підгайчики, Могильниця, Романівка, Буданів, Ласківці, Вербівці. Отакі виходять трафунки нездалі. Що ж робити? А молодий староста знає. Він буде звертатися до мешканців, старост та агропідприємців вище вказаних сіл із пропозицією гуртом боротися проти державної бюрократії та байдужості, адже, як каже давня українська приказка – «гуртом і батька легше бити».
До слова сказати, те, що отримав недавно староста від голови Теребовлянської РДА, легко кажучи, проста відписка, відмахування, мов від надоїдливого ґедзя. І та комісія сумнівна, малопрофесійна – також легко сказано. А чи й взагалі вона була та робила обстеження мосту? Хто те бачив? Старосту села чомусь(та відомо чому кожному) не ввели до складу комісії, а мали б 100% долучити.
Нині всі все розуміють та усвідомлюють, в тому числі й староста с. Зеленче, що настали найгірші часи для України за всю її Незалежність і не тільки через пандемію та війну з москалями на Сході, а в більшій мірі через економічний стан, через недавно прийнятий «вбивчий» бюджет держави, через «вміле» керівництво правителів. Також відоме ставлення Тернопільського облавтодору до якихось там «задрипаних» теребовлянців, наприклад, як було із встановленням бруківки в центрі міста минулого року, все це відомо і ніхто ніколи ні за що не поніс ніякої відповідальності, але… Але ж голова РДА на те й призначений головою, щоб для своїх краян знаходив вихід з будь-якого положення. В даній публікації вже дані натяки на деякі шляхи вирішення проблеми по ремонту мосту, а далі, як кажуть, прапор вам в руки, шановний голово. Бо якщо станеться лихо, то коштів потрібно буде в десятки разів більше, а якщо врахувати збитки, яких зазнає населення та сільське господарство району, то і в сотні разів. Чи будемо як завше чекати, коли рак свисне? До речі, раки в р. Серет перевелися… Мешканці всього району надіються та вірять, що 12 сіл не «кинуть» цього разу!
Віктор АвЕркієв
Мітки: міст, Теребовля
