Карина народилася в Латвії, у Ризі, в 2012 році переїхала до Великої Британії, де познайомилася з Михайлом, а він родом з України, народився на Тернопільщині, в Монастириськах. У родині є троє чудових діточок: доньки 13-річна Аріна та 9-річна Вікторія і 6-річний син Річард. Михайло працює викладачем з будівництва, Карина веде дім, навчається та виховує дітей. Їй, як мамі, дуже нестерпно бачити, як страждають саме діти в українських містах. І це стало найголовнішим поштовхом ініціативи «голосу» в Бірмінгемі.
Родина вже організувала близько 100 мітингів, а загальна сума донатів перевищила позначку 23,5 тис. фунтів стерлінгів (1,128 млн грн). Кожен фунт іде в скарбничку Фонду Притули. Також вони частково допомагають 81-й бригаді (81-ша окрема аеромобільна бригада у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ – ред.). Підтверджуючи відоме: чия відвага – того і перемога. В тім числі – й там, де і один у полі воїн.
Утім, головне – це не збір грошей (хоча бійцям на фронті надважлива кожна копійка), а саме меседж – нагадування світові, що війна в Україні триває. Без допомоги зовнішньої здолати зло неможливо.
Англійці, особливо поважного віку, добре пам’ятають лихоліття Другої світової війни. Як приклад, у Лондоні під час воєнних подій – у підземному метро проживали 180 тис. мешканців. Потяги у вагонах розвозили гаряче какао, чай, хліб.
Як відомо, нині у Великій Британії проживають 124 тис. українців (загалом, за час війни Великобританією було видано понад 200 тис. віз українським біженцям – ред.). Людям, які починають життя з чистого аркуша, шукають роботу та вчать мову, іноді важко знайти час для участі в політичних акціях. Але все ж на День Незалежності у 2022 році на мітинг прийшло 600-700 чоловік. На річницю початку широкомасштабної війни родина організувала захід, на який прийшло більше 200 чоловік.
Спільний біль об’єднує нас попри тисячі кілометрів, бо він не має меж. Ми – далеко, але поруч із тими, хто зараз в Україні, хто весь час у небезпеці через ракетні обстріли.
Саме тому мітинг починається із сигналів повітряної тривоги та Хвилиною мовчання. Хто йшов повз – зупиняється від несамовитої гіркоти пісні “Пливе кача”. Війну добре чути, та важко бачити.
Russa is terrorist state – це має знати кожен!
Побажання від родини Фірманів: хочемо, щоб усі в Україні, зокрема військові, відчували підтримку з-за кордону і знали, що ми в Бірмінгемі намагаємося робити все можливе і неможливе, аби наблизити нашу Перемогу. Ми не сидимо вдома, склавши руки, ми робимо щось для нашої спільної Перемоги та закликаємо усіх, хто за кордоном, усіх, хто в безпеці, виходити на мітинги, донатити та дуже важливо – підтримувати тих, хто вже робить посильний внесок у допомогу Україні. І не забувати, що в країні триває війна.
Мітки: волонтери, донати, кошти на ЗСУ
