Керівниця Заводської ОТГ, що в Чортківському районі на Тернопільщині розповіда про свої здобутки на посаді. ПРо це жінка написала пост на своїй сторінці у фейсбуку.
Людмила Павлінська очолює громаду з 2015 року.
“Насправді, йдучи на вибори в 2015 році, я не усвідомлювала куди йду, що мене чекає, який мій шлях і що вдасться зробити, які випробування на шляху мене чекають.
Як то кажуть: “Якби знав, де впадеш, то постелив би соломки”
Але в мене була найвища мотивація, найбільша ціль – я хотіла змінити свою громаду на краще. На той час були різні потреби і різні бажання в людей, які насправді, задовільнити на 100% неможливо. Це я розумію тільки тепер.
Потреби постійно змінюються, і на той час, коли гостро стояло питання дороги, то з часом виникли інші глобальні питання.
Люди швидко забувають, як було до того, і це нормально.
Вдалося мені реалізувати задумані плани чи ні?..
Я думала над цим, адже моя передвиборча програма була не така глобальна, але, як жартують колеги, її перевиконала.
Але зараз розумію, що це ще навіть не весь фундамент. Складно насправді, адже мамам з дітьми потрібен дитячий майданчик, пенсіонерам – допомога, безкоштовний проїзд, лікування, і цього б не було, якщо б люди були соціально забезпечені. Водіям -дорога, талановитим дітям – школа мистецтв, батькам, діти яких відвідують садочок- добробут закладу, харчування, виховання.
Батькам, діти яких навчаються в загальноосвітніх закладах – матеріальне забезпечення школи сучасним обладнанням, харчування та рівень знань, які дає кожен педагог. Голови ОСББ піклуються про свої будинки та територію, спортсменів турбує стадіон і його розвиток. Освітлення вулиць, сміття, вода, водовідведення – усі ці поточні питання які навіть і не згадаю, але намагаюся зрозуміти кожного та допомогти, якщо це в моїх силах. Усвідомлюю, що ми одне ціле, один невід’ємний механізм і насправді в нас одна ціль.
Мені з командою вдалося зробити багато: капітально відремонтувати частину дороги, перекрити Заводську школу, поставити бруківку в Угринській школі, відремонтувати санвузли та забезпечити загалноосвітні заклади сучасним інтерактивним обладнанням і комп’ютерами; частково відремонтувати садочки та забезпечити всім необхідним побутовим обладнанням. Встановити дитячі та спортивні майданчики, відремонтувати зал засідань та створити кімнату для дівчат в будинку культури; перенести школу естетичного виховання в будинок культури, провести освітлення вулиць, проклали тротуари, встановили автобусні зупинки і багато інших поточних питань.
Деколи здавалось неможливо, сама не вірила, напевне тому і вдалося, бо було велике бажання досягти результату, наполегливість і любов до своєї громади. А ще багато проектів та планів попепеду. Я ціную кожного зі своєї команди і тих хто долучався до проектів та допомагав.
То ж в чому сенс життя?..
У взаємодії один з одним!
Якщо ми хочемо нових результатів – потрібно робити щось нове: виходити в світ, ризикувати, мінятися. Робити те, чого раніше не робили та брати на себе відповідальність.
Ми самі не можемо нічого, тільки у взаємодії з кимось створюємо велике!”
