Українська амазонка, тернопільська Жанна д’Арк, «комбат у спідниці» – як тільки не кличуть заступника командира батальйону «Карпатська Січ» Марію Чашку. Побратими звуть її «Калиною».
Ця мужня жінка народила трьох дітей і має цілком мирну професію – вчитель. Та коли ворог прийшов на нашу землю, взяла до рук зброю і стала до її оборони. Як й інші понад 40 тисяч хоробрих українок, які зараз перебувають на службі в лавах ЗСУ.
Для неї війнарозпочалася 8 років тому, коли на фронт пішов старший син.
Саме він, за словами жінки, спонукав її так кардинально змінити своє життя.
“У 2014-му році йому було 18. Прийшов до мене і сказав: “Ви завжди говорили, що в житті найважливіше Бог і Україна. Настав час, коли Україна потребує мене, я іду добровольцем її захищати”.
У мене ледве серце не зупинилося! Та мусила проковтнути свої сльози і страхи. Я ж його виховувала націоналістом, а тепер що, сказати: «Сину, не йди!»? Як би я потім дітям в очі дивилася?” – згадує пані Марія про пережиті непрості емоції.
Відпустивши дитину на війну, Марія і сама стала долучатися. Спочатку активно включилася у волонтерство, возила на передову у батальйон особливого призначення “Січ”, де був її син, необхідні їм речі. А коли почула про створення нового підрозділу “Карпатська Січ” , вирішила стати до його лав. Її найменшій дитині було 7 років.
Взяла на роботі на два місяці відпустку, готова була робити все, що скажуть: їсти варити, посуд мити. А командир Олег Куцин поставив її своїм заступником.
З лідерськими якостями та досвідом роботи на керівних посадах Марія Чашка поступово перетворилась зі звичайного волонтера у справжнього командира. Підписала контракт із ЗСУ.
А в червні 2022 року, в найскладніші часи, коли в бою загинув комбат «Карпатської Січі» Олег Куцин, саме «Калина» очолила весь підрозділ.
Завдяки мужній жінці, кажуть побратими, батальйон не розформували. Вона не боїться брати на себе відповідальність і вирішувати важкі питання.
Вона не згідна з твердженням, що війна – чоловіча справа. Марія вважає, що коли ворог приходить на твою землю, то захищати її мають всі. І чоловіків, які втікають, не розуміє:
“Якщо чоловік втікає і боїться – ну то який він чоловік? Для чого жити, якщо ти розумієш, що твої діти будуть рабами? Що твої діти не будуть мати власної землі? Що все те, що робив у житті, може буде віддано ворогу? Який сенс вашого життя? От хотілося б уже запитати їх: а який сенс вашого життя? “
Бо сенс свого життя ця мужня жінка знає точно – перемога.
Зараз вона виконує обов’язки заступника командира окремого батальйону і несе службу в гарячих точках України. Побратими кажуть, що батальйон не розформували саме завдяки їй.
Мітки: жінки в ЗСУ, захист країни, російсько-українська війна
