Пам’ятну фотовиставку бійця ССО з позивним «СЯО» Дениса Кривого, який загинув торік у у Бахмуті, рятуючи пораненого побратима, відкрили 16 липня в Тернопільському обласному художньому музеї. В її експозиції – 122 світлини, зроблені фотографом-натуралістом упродовж 10 років. На кожній – крихка, велична, світла краса природи Національного парку «Бузький Гард», що на Миколаївщині.
Сформувала та організувала виставку дружина загиблого фотомитця Галина Волгіна. А ще – видала альбом з його роботами, створила благодійний фонд «СЯО» та постійно проводить благодійні аукціони. Усі зібрані кошти спрямовує на підтримку підрозділу ССО, в якому служив Денис. У такий спосіб продовжує боротьбу коханого, конвертує його талант у захист для військових і зброю для перемоги.
«Є люди – метеори, – зауважила Галина, презентуючи фотороботи митця. – Вони як сірники. Приносять у цей світ справжнє світло, зароджують ідеї та надихають. Не всі такі. Я не така. Я скоріш за все як свічка, що запалюється від таких людей. Думаю, більшість також. Наша задача – світити в темні й важкі часи, запалювати інших і не гаснути».
Фотографією Денис захопився ще в студентські роки. Захоплення стало професією. Не втомлювався вдосконалюватися. Займався пейзажним і репортажним фото, опанував анімалістику, аерофотографію. Історик за фахом додатково вивчав біологію, геологію та інші сфери знань, щоб краще розуміти природу. Його ретельно продумані пейзажні композиції, макрозйомка, зйомка з квадрокоптера – вражають. Мав особливий дар – помічати найдрібніші деталі та ловити мить.
«Боржава. Травень. Вечеряємо. Дениса нема, – пригадує тернопільський фотограф Андрій Майовський. – За якусь, певне, добру годину дивимося – йде. Де ж ти був? “На дереві сидів”. Чого сидів? “Вовків побачив”. Скільки не ходив по Карпата – максимум взимку сліди бачив. А він умудрився зустріти вовків… Такий він був – завжди веселий, завжди привітний, ніколи на ніщо не жалівся… І на фотографіях його все світиться, все дихає…»
«Боржава. Травень. Вечеряємо. Дениса нема, – пригадує тернопільський фотограф Андрій Майовський. – За якусь, певне, добру годину дивимося – йде. Де ж ти був? “На дереві сидів”. Чого сидів? “Вовків побачив”. Скільки не ходив по Карпата – максимум взимку сліди бачив. А він умудрився зустріти вовків… Такий він був – завжди веселий, завжди привітний, ніколи на ніщо не жалівся… І на фотографіях його все світиться, все дихає…»Про свою роботу Денис Кривий розповів присутнім особисто. З екрана. Створив колись для старшої донечки в дитсадок невеличкий фільм. У ньому – про те, що любить, вдалі кадри, особливості й складнощі фотозйомки, характер і результат…
«Не випадково, що митець, який бачив цю дивовижну красу української землі, фіксував унікальні моменти з життя флори та фауни, закарбовував у кадрі й відкривав світу, став на її захист, – акцентував, оглянувши виставку, керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк. – Дякую, пані Галино, за те, що тримаєте життя в усьому тому, що створив ваш чоловік. Це більше, ніж пам’ять… Кожна світлина – уособлення України, за яку боремося та обов’язково переможемо. Закликаю тернополян і гостей міста відвідати експозицію, залишити відгук і донат на ЗСУ».Діятиме виставка до 7 серпня. Тернопіль – 12 місто, в якому презентували її. На згадку про красу одного зі семи чудес України, Бузький Гард, кожен охочий зможе придбати фотоальбом, блокнот зі світлою Дмитра Кривого на обкладинці, сувенірну продукцію, або ж котрусь з фоторобіт митця. Усі кошти – на допомогу підрозділу ССО, в якому служив «СЯО».
ДОВІДКА.
Денис Кривий – фотограф-натураліст, володар престижної премії «Блакитна стрічка» Міжнародної федерації фотомистецтва FIAP, входив у ТОП-100 кращих фотографів світу, його роботи публікували в міжнародному науково-популярному часописі «National Geographic».
Народився в Черняхові, що на Житомирщині. Навчався на історичному факультеті Первомайського інституту Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Вів активне студентське життя, грав на барабанах у гурті, почав захоплюватися фотографією, комп’ютерною графікою, медіа-дизайном, туризмом, спортом. Їздив в археологічні експедиції від Національної Академії Наук. В одній з них і отримав прізвисько «СЯО».
У 2008-му познайомився з майбутньою дружиною Галиною Волгіною. За фахом – психологом. У подружжя народилося двоє донечок.
Після закінчення вишу почав працювати в дизайн-студіях, одночасно проводив фотографічні тури та походи Українськими Карпатами і Бузьким Гардом.
У лютому 2022-го пішов до військкомату. Не взяли. Активно волонтерив, а в липні 2022-го таки потрапив до лав Сил спеціальних операцій. Служив старшим оператором-вогнеметником групи СпП. Навіть перебуваючи на фронті, не полишав улюбленої справи: фотографував зорі за допомогою телефона та нічника.
34-річний фотомитець і воїн Денис Кривий загинув 11 травня 2023 року від ворожого снаряда в Бахмуті, рятуючи пораненого побратима.
Мітки: Денис Кривий, фотовиставка
