“Я сама в торгівлі пів життя пропрацювала. Розумію, що буває таке: відправляєш товар, потім його не забирають. В результаті час витрачається, за це пересилання туди-сюди треба платити. Ну я і подумала: тисяча гривень – це ж взагалі дрібниця, коли товар коштує 58 тисяч. Заплатила я тисячу гривень. Чекала три дні, потім дзвоню за номером з оголошення – ніхто не відповідає, а самого оголошення вже немає. Ось так уже місяць як ні генератора, ні тисячі гривень”, – скаржиться жінка.
Зазначимо, у разі, коли генератор постачає та встановлює офіційний продавець, ви також можете отримати гарантію на нього (найчастіше дають гарантію на один рік). Крім того, генератор можна придбати у великих торгових мережах та забрати його відразу після оплати разом із чеком. Якщо ж ви відправляєте передоплату на рахунок, який вказав продавець, без документів та можливості перевірити товар, з великою ймовірністю ви ризикуєте стати жертвою шахрая.
“Це служба безпеки банку”
Також мають попит вже добре відомі способи телефонного шахрайства, розповідає OBOZREVATEL заступниця директора “ЄМА” Олеся Данильченко. Найчастіше українців або залякують, або, навпаки, обіцяють допомогу, подарунки, виграш.
В обох випадках завдання однакове – виманити у співрозмовника банківські дані (номер, CVV код, пароль, що надходить у СМС). Для цього можуть використовувати різні приводи. Наприклад, намагаються переконати співрозмовника, що з його рахунку намагаються зняти велику суму коштів.
“Надійшов на вихідних дзвінок. Нібито зі служби безпеки банку. Сказали, якщо хочете переговорити з оператором, натисніть одиницю. Нічого не натискала, одразу ж підключився оператор. Сказав, що він із Національного банку. Я всього одне запитання поставила: кажу, а хто у нас зараз голова Національного банку? Після цього оператор перейшов на мат і кинув слухавку”, – розповідає про розмову з шахраєм киянка Марія.
Ще один спосіб – переконати, що розкрити банківську інформацію потрібно для того, щоб отримати велику допомогу або виграш. Іноді шахраї не намагаються дізнатися про банківські дані, а просять “заплатити невеликий податок” перед тим, як переказати всю суму.
Крадуть соцмережі українців
Є й витонченіші способи обману. “Вранці прокинулася, а від мого імені до всіх груп, у яких я є, усьому списку контактів розіслали посилання на якийсь бот в Telegram, нібито там допомогу можна отримати. Я швидко почала видаляти, попереджала, щоб не відкривали” , – розповідає українка Тетяна.
Дівчина підозрює, що доступ до її облікового запису отримали, коли вона намагалася в одному з магазинів пройти перевірку, вказавши дані своїх соцмереж (номер телефону, пароль). “Мою особу фактично вкрали!” – обурюється дівчина.
Бот, який нібито допоможе отримати грошову допомогу, просить зазначити номер картки, CVV-код, термін дії. Фактично шахраї для того, щоб втертися у довіру потенційних жертв, розсилають пропозиції за допомогою знайомих та родичів. А потім, отримавши дані, відразу використовують їх для крадіжки всіх коштів з рахунку.
Як захиститися від шахраїв
Єдиний спосіб захистити себе – самостійно подбати про збереження своїх коштів. Є кілька базових правил:
Прив’язати банківські рахунки до окремого телефонного номера. Цей номер не варто ніде вказувати та залишити виключно як фінансовий.
Обмежити суму, яку можна витратити в інтернеті і яку можна зняти у банкоматі. Якщо ви за один раз не витрачаєте більше 500 грн, варто вказати такий ліміт для оплати в мережі. У такому разі, навіть якщо шахраї заволодіють вашою карткою, до того моменту, поки вони встигнуть зняти значну суму, ви встигнете заблокувати рахунок.
Відкрити окрему картку для платежів онлайн. Для цього можна використати інтернет-картку, її можна оформити онлайн, без звичного “пластику”. А розплачуватись нею можна так само, як і звичайною карткою.
Підключити послугу динамічного CVV (його потрібно вводити для верифікації платежів і він знаходиться на звороті картки). У такому разі цифри постійно змінюватимуться, а дізнатися їх зможе лише той, хто має доступ до програми.
Не вносити передоплату та нікому не розкривати дані своєї банківської картки. Використовуйте лише перевірених продавців. “Тут потрібно насамперед бути пильними самим клієнтам. Уважно читати всі умови, ігнорувати сумнівні повідомлення”, – радить Данильченко.
