У Підволочиську відбулося посвячення пам’ятної дошки на честь римо-католицького священника Броніслава Мірецького.
Встановили її будинку, в якому він мешкав за життя по вулиці Грушевського.
Вшанування кс. Броніслава Мірецького розпочалося у костьолі Святої Софії у Підволочиську. Службу провадив біскуп Леон Малий, єпископ Львівської архідієцезарії Римо-Католицької Церкви в Україні, титулярний єпископ Табунії.
На службі були присутні священники зі Скалата та Старого Скалата, гості – генеральний консул Республіки Польщі в Україні – Славомір Місяк, представники місцевої влади.
Отець Броніслав Мірецький народився 1903 року в Польщі. У листопаді 1933 року отримав свячення. Працював вікарієм у Жидачеві, а пізніше – адміністратором костелу в Новому Селі Підволочиського району, парохом у Підволочиську, парафії яка була на польсько-радянській границі.
У радянські часи змушений був перейти на підпільне служіння, яке проводив на теренах архидієцезії Львівської, у Кам’янець-Подільську, Гречанах біля Хмельницька, Деражні, Летичові, Городку Подільському, Полонному, Маніковцях, Голозубинцях. Опікувався також капличкою в Києві на Святошині і дбав про те, щоб вона зберігалася.
Відвідував згромадження католиків на Буковині, в Казахстані, в Криму, в Москві.
Багато разів його затримували і брали свідчення працівники МВД і КГБ. Погрожували йому вигнанням і навіть смертю, згадує його сестра Марія.
Ховався у відданих йому людей, відправляв Служби Божі, сповідав, хрестив дітей і благословляв шлюби. Не дивився на труднощі, працював як душпастер. Їздив по селах і містечках, годинами прислужуючи біля 15 парафій, їздив вдень і вночі возом, і на санях.
Коли радянська влада дозволила йому працювати священником парафії в Галущинцях біля Збруча, то він був єдиним римо-католицьким душпастирем на цілу Тернопільську область, мав під опікою парафії у Кременці та Борщові.
Канонік Броніслав Мірецький помер в Галущинцях 13 серпня 1986 року.
