Гречані вареники із Кременеччини, обрядовий напій “Варена” та буковинський урочистий вінок з ковилою — лише за останні тижні Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився кількома позиціями. Під час війни Міністерство культури почало активно доповнювати цей список, і зараз у ньому вже близько 70 найменувань — з різних областей. Це і традиційні співи, і ремесла, і унікальні страви української кухні. Тож яка вона — наша нематеріальною культурна спадщина, та як внесення до Національного переліку може допомогти її зберегти?
Вареники та “Варена”
19 серпня до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли традиційну страву із Тернопільщини — “Кременецькі гречані вареники”. Тісто для цієї страви замішують тільки на гарячій воді, додають 800 грамів гречаного та 200 грамів пшеничного борошна. Начинку роблять із сиру.
Лише двома тижнями раніше, 26 липня, до переліку додали ще одну страву — обрядовий напій “Варена” з Сумщини. У селі Боромля Тростянецького району Сумської області цей напій готують щороку на дні, присвячені поминанню померлих: в першу та другу неділю після Великодня. “Варену” роблять із сушених вишень та ягід смородини, м’яти, цукру, меду і червоного перцю.
Одночасно з “Вареною” до списку внесли і Буковинський урочистий вінок з ковилою. Це вид дівочого головного убору в деяких рівнинних селах Буковини. Щоб зробити такий вінок, до спеціальної бісерної коронки чи циліндру кріплять пучки ковили. У такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля.
Також у липні до переліку нематеріальної культурної спадщини додали традиційне ремесло бджільництва із Сватівського району Луганської області, традицію гуцульського художнього дереворізьблення, традиційний обряд Маланка із села Белуя Івано-Франківської області, традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті, традицію і технологію вишивки жіночої сорочки із Гадяччини, що на Полтавщині.
Мітки: кременець
