Руслан Підставка, науковець з Тернопільщини розповів про винахідника зі Збаража.
ХРИСТОФОР ЗБАРАЗЬКИЙ – ВИНАХІДНИК-КОНСТРУКТОР ГАРМАТ.
Молодший з «останніх» Збаразьких, на відміну від брата Єжи, що мав здібності до гуманітарних наук, був схильний до точних дисциплін. Він навчався в Падуї вже у 1592 р., на переломі століть фігурує серед слухачів Юстіуса Ліпсіуса в католицькому університеті фландрійського Левена, а в 1602 і 1604-1605 роках з’являється в нотатках Галілео Галілея, як приватний учень з князівським титулом „Illustrissimo et Eccellentissimo S. Duca”. Христофор (будемо саме так називати князя Кшиштофа Збаразького) не просто був замовником у В. Скамоцці красиво-безпечного укріпленого палацу, що передбачалося розмістити “in fortezza” в родинному Збаражі, а й визначив його прототип – замок-палац у м. Бреда (сучасні Нідерланди), який йому дуже сподобався.
У 1601 р. “молодший воєводич брацлавський” поділився своєю “інвенцією” про спорудження замку у Збаражі з військовим інженером та архітектором Андреа дель Аквою, який вніс в “проект” свої корективи. Христофор зробив відповідний припис: “Inwencіa to jest moja, ale z diskursem tego Indzіniera, który dodał mi serca…” Тобто, А. дель Аква просто під коректував проектні пропозиції Христофора, щодо модернізації замку та спорудження «палацу у фортеці». Коли В. Скамоцці в 1615 р. опублікував свою «Ідею універсальної архітектури» і помістив в цьому трактаті креслення і супровідну записку по укріпленому палацу (в Італії використовувався термін “casa forte”) «для конюшого коронного», то виявилося, що проект не зовсім підходить до існуючої у Збаражі фортеці.
Всі факти вказують на те, що цей венеціанський проект був адаптований до реалій Маттео Кастелло (власне, палац) і Андреа дель Аквою (перша лінія укріплень).
Співпраця Христофора з дель Аквою на цьому не закінчилася. Енергію і технічні здібності молодший Збаразький вирішив спрямувати і в «пушкарську справу». В одному з свої практичних посібників по гарматах «Praxis ręczna działa. Andrzej Dell’Aqua» італійський інженер описує свої тривалі бесіди і дискусії з князем на теми артилерійської справи і схвально відкликається на ВИНАЙДЕНИЙ ХРИСТОФОРОМ – НОВИЙ ТИП ГАРМАТ.
В трактаті подано дуже цікавий герб Юрія Янушевича князя Збаразького, на якому в полях чотиридільного щита поміщено герб у вигляді перехрещеного хреста («crucis huius¬modi quadruplicatae more Ruthenorum») на півмісяці (що неправомірно був названий гербом «Корибут»); литовську «Погоню»; Св. Юрія Побідоносця (патрона «останнього» князя на Збаражі), що вбиває списом дракона; і, по всій вірогідності, стилізовані «Колони Гедиміна». Якщо я помилився з ідентифікацією останнього герба, то сподіваюся на коментар фахівця у цій сфрагістично-геральдичній царині – доктора історії, пана Олега Однороженка. Герб Юрія виконаний, по всій вірогідності, саме автором трактату – А. дель Аквою, згідно вимог самого князя.
Таким чином, архітектурно-мілітарний талант молодшого князя Збаразького мав РЕАЛЬНЕ МАТЕРІАЛЬНЕ ВТІЛЕННЯ і ДОСИТЬ НЕ ПОГАНЕ! Фортеця і гармата – гарні символи для герба князя Кшиштофа!
Мітки: архітектура, Збараж, новини, події, статті, тернопіль, тернопільщина
