Про це розповів місцнвий дослідник Руслан Підставка.
“В п’ятницю на Збаразькому комунальному кладовищі відбулося перепоховання останків, які в результаті рятівних археологічних досліджень були виявлені на території, що колись була римо-католицьким парафіяльним цвинтарем. Так звана, “фара”, або фарна площа охоплювала територію в районі кінотеатру “Космос/Каменяр”, на місці якого (орієнтовно) до 16/17 червня 1789 р. (друга пожежа) діяв парафіяльний костел Св. Юзефа і Св. Вікторії, а біля нього — цвинтар. Після розібрання храму, останки похованих на цьому кладовищі були перенесені бернардинами, як пише Ю. Кахель, на “новий цвинтар поблизу залізничного двірця, на околиці міста. Власне, тут вперше адміністратор парафії о. Ґаудентій Мошковічовський 27 лютого 1793 р. відправив обряд перепоховання ексґумованих з попереднього цвинтаря. Тоді не вдалося видобути всі останки, тому під час будівельних робіт на фарній площі часом доходило профанації (від лат. profanatio — позбавлення святості) знайдених кісток”. Кінець цитати! Невеличкий коментар до досліджень пана доктора Ю. Кахеля! “Поблизу двірця колійового” — це анахронізм, тому що на час того перезахоронення (1793) його (двірця, як і самої колії) ще не було. Він з’явиться лише у 1906 р.! Чому не вдалося видобути всі останки? Питання риторичне! Не було фізичної можливості викопати всі поховання. За Метричною книгою смертей (AGAD) можна, звичайно, вирахувати скільки латинників померло в період з 1728 — 1793 рр., але і так можна припустити, що їх було біля двох сотень. Перезахоронити всі поховання було дуже важко”, –відзначив Руслан Підставка.
За словами дослідника, в березні 1960 року тут розпочато будівництво кінотеатру “Космос” – зрозуміло, що під котлован потрапила і частина території колишнього католицького кладовища.
“Сумніваюся, що віднайдення людських кістяків в добу “войовничого атеїзму” могло зупинити процес будівельних робіт, які розпочалися вже в лютому-березні (навіть не чекаючи весни). Те ж саме, думаю, стосувалося і будівництва громадської вбиральні (праворуч від кінотеатру). Через те величезна кількість кісток в середині ХХ ст. була “перемервлена” декілька разів і знаходилась хаотично на різній глибині залягання. Всі вони археологами на чолі з к.і.н. Б. С. Строценем були вилучені, складені згодом в труни і ящики, але декілька цілісних кістяків (скелетів) відправлено на антропологічні дослідження (дуже цікавить датування останків)”, – наголосив пан Руслан.
За християнським звичаєм минулої п’ятниці ці останки були урочисто перезахоронені на Збаразькому кладовищі.
“Андрій Савчук, який був організатором цієї благородної справи, вже не вперше довів, що моральні і людські цінності набагато важливіше, ніж матеріальні статки. Добрі справи Андрія Романовича в нашій громаді (і не тільки) ще раз свідчать про його порядність і вболівання за долю культурної спадщини нашого міста, а його бізнес-проєкти (я впевнений) дадуть відчутний економічний ефект”, – підсумував дослідник.
Мітки: археологічні розкопки
