У тернопільському музеї відкрили зал історії УПА

У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал історії УПА. Там можна побачити особисті речі, документи та раніше невідомі роботи повстанського художника Ніла Хасевича, – розповів історик Володимир Пукач.

За його словами, частина експонатів – це речі з бідонів, які впродовж 2021-2022 років вдалося знайти поблизу хутора Малинівка на Бережанщині.

Володимир Пукач – один із тих, хто описував знайдені у бідонах речі.

Історик каже, більшість документів, що містилися в бідонах, зараз знаходяться на реставрації у Львові, тут же представлені ті, які збереглися найкраще.

“У 2021 і 2022 році на Бережанщині були знайдені 5 бідонів, у яких зберігалися оригінальні документи збройного підпілля ОУН-УПА початку 1950-х років. Тобто це насправді унікальні матеріали, які раніше не були доступні дослідникам. Особлива річ – це підбірка оригінальних творів Ніла Хасевича з його особистими підписами. Для України це унікальні речі й такими матеріали, напевно, не може похвалитися ні один музей, зокрема, оригіналами Ніла Хасевича в такій кількості і такій якості”.

Бідони, в яких були заховані речі упівців.

Також у бідонах були знайдені набої та газета.

“Ці набої уже вийшли з ладу, вони вихолощені та безпечні. Цікаво те, що набої радянського виробництва, які були в бідоні – більш знищені, а от австрійські та німецькі – майже як нові, збережені набагато краще. Це говорить про тодішні радянські технології. Є і газета “Сталінець” – це орган одного політвідділу машинно-тракторних станцій Бережанщини. Ця газета вийшла в 1951 році, відповідно там прокомуністична інформація. Але ця газета використовувалася, як обгортка. У ній були загорнуті деякі речі й коли ми її розправили, то газета трохи підсохла і вийшов вельми непоганий артефакт”, – розповів Володимир Пукач.

Набої та газета, що були знайдені у бідонах.

Раніше невідомі малюнки підпільного художника УПА Ніла Хасевича – це “Пішов миленький в повстанчі загони”, червоно-чорний тризуб з написом “Здобудеш українську державу, або згинеш в боротьбі за неї” та портрет Степана Бандери в кольорі.

Раніше невідома робота Ніла Хасевича. Суспільне Тернопіль

Раніше невідома робота Ніла Хасевича.

У залі є й особисті речі повстанців – це набої, плащ-палатки та те, що упівці використовували в побуті, – каже завідувач відділу Музею національно-визвольної боротьби Ігор Войцехівський.

Ігор Войцехівський.

“Найбільш вражаючим і таким дивом техніки є радіоприймач, знайдений у п’ятому бідоні. Він ламповий, працював виключно на батарейках, але їх потрібно було мати. Уявіть собі хлопців, які по пів року сиділи в криївках, лісах, вони не мали де взяти цих батарейок, тому не завжди була можливість прослухати ефір. Це саморобний пристрій”, – розповів Ігор Воцехівський.

Радіоприймач, знайдений у п’ятому бідоні.

В експозиції також є макети криївок. Їх для музею виготовив Іларіон Пилипець.

Макет криївки.

Один із макетів зроблений за схемою оригінальної криївки на Бережанщині, в якій переховувався референт служби безпеки проводу ОУН – генерал Микола Арсенич.

“Криївка була збудована у 1945-1956 роках. Будівництво тривало понад півтора року, через те, що її копали вручну, якимись підручними засобами. Відповідно, всю землю з пустот треба було виносити відрами або мішками на певну відстань, щоб не залишати слідів будівельних робіт. Після прокопування однієї кімнати, робився дерев’яний настил, підставлялося, тоді прокопувалася друга кімната і третя. На момент викриття цієї криївки там було 4 людей – Микола Арсенич, його дружина, зв’язкова Романа Шухевича та їхній охоронець. В криївках робили віддушини – спеціальні отвори для вентиляції та притоку повітря. Побачив один з працівників НКВС, що йде пара і дав знати, їх оточили. Було велике бажання прорватися з боєм, але коли відкрилася ляда, то охоронець почав відстрілюватися від НКВС, в перші хвилини бою його вбили. Ясно було, що їм не буде як вирватися, допомоги не було звідки чекати, тому вирішили знищити важливі документи. Микола Арсенич застрелив свою дружину, зв’язкову Романа Шухевича, а після цього застрелився сам, щоб не потрапити до рук НКВС”, – розповів Ігор Войцехівський.

Серед документів, які зберігатимуться в музеї, є й звіти ОУН, каже історик Володимир Пукач.

“Звіти ОУН з території Берестейщини – це українські етнічні землі на території сучасної Білорусі. Це такий яскравий доказ, що підпілля ОУН активно діяло на цих теренах ще на межі 40-50-х років 20-го століття. І також дуже цікаві матеріали з Київщини також свідчить, що Наддніпрянська Україна в цей період продовжувала боротися проти радянських окупантів “.