Одразу біля сходів у парку ім. Шевченка з’явився гарний патріотичний вірш.
Його добре видно, коли спускатися на набережну від замку і йти повз фонтан, який називають «Сльози Гронського».
Вірш, український стяг та квітки біля нього намалювали крейдою.
«А ти сій квіти…
Навіть якщо завтра – кінець світу.
Сади садок. Хай виростає до зірок.
Служи землі. Цінуй, люби, лелій.
Вона віддячить дітям
І всім, хто хоче й вміє вільно жити.
Сій квіти жовті, сині – різні,
Щоби вони встелили всі шляхи,
Якими повертатимуться грізні,
Найкращі в світі наші вояки»
Поезія Анни Гецко вивадена досить широким кеглем, тож має витримати навіть кілька дощів.
