Жителів Тернопільщини просять зберегти заповідник “Медобори”

Вітаю шановне товариство, сьогодні розповім про свій досвід і успіхи на фронті екології і порятунку наших горів Медоборів. Але в цій справі потрібна допомога громадськості, бо такі речі робляться в гурті. Основне, що треба це надати цій ситуації, максимального розголосу і публічності! Вітаються як поширення цієї публікації на своїх сторінках, так і в групах. Якщо є можливість написати у блогах чи якихось інформаційних видавництвах, то це буде в рази корисніше. Тому, давайте разом рятувати, наш спадок, який треба вберегти для прийдешніх поколінь! Щоб слідкувати за ситуацією, я рекомендую підписатись на цю сторінку!

Цього року, сталась історія з тим Коронавірусом і всі сиділи по домах на карантині. Я ж вирішив зробити серію публікацій, яку назвав “Околиці Тарноруди віртуальна мандрівка.” Поясню, хто не в темі: Тарноруда це село у верхньому Надзбруччі, яке лежить на річці Збруч, на межі передгір’я Медоборів. Воно досить багате на історичні пам’ятки, адже до 1920 року це було містечко і навіть у 1583 році отримало магдебурзьке право! В результаті вийшло аж дев’ять частин. За лінками можна почитати цю сері публікацій. Перша, Друга, Третя, Четверта, П’ята, Шоста, Сьома, Восьма і Дев’ята частина. Починаючи з Четвертої частини я почав писати про скали і природу Медоборів. Серія вийшла досить популярною і її переглянуло більше ніж 90 тис. людей про це я писав ось тут. Першу частину я написав ще в суботу, 16 Травня 2020 року.

Відзнявши весняні Медобори я був під враженнями, уявіть скали і квітує зіновать. Цілими полями аромати так, що не передати словами – просто краса! У пізніший час вдалось ще декілька раз відвідати ці місця і сказати, що я був вражений то сказати нічого. Адже ці гори видно з мого садка і ніколи не здогадувався що там такі речі є. Я живу місті Волочиськ Хмельницької області.

10 липня звернулась до мене Віолетта Салко з питанням, що там з кар’єром у Медоборах, бо є в газеті повідомлення Підволочиській “Гомін Волі” з ось таким заголовком стаття “ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар’єр Городниця»” Його текст можна почитати за цим посиланням у реєстрі і сам документ ОСЬ ТУТ(pdf). Що кар’єр планує розширюватись на площу 2,2 гектара і мати у розпорядженні виробітку 4, 2 гектари.

Я ознайомившись з текстом цього так званого “Повідомлення” просто обурився і був трішки шокований, що на кордоні одного з кращих заповідників України планується така шкідлива для природи діяльність! Думаючи як діяти в даній ситуації я згадав, що раніше мав досвід щодо збереження алеї старовинних лип у Тарноруді деякі з них мають у обхваті поза 5 – ть метрів на висоті 1,5 метра від землі. Яке закінчилось лише відписками чиновників лобуряк з Хмельницької ОДА, які замість допомоги почали пояснювати чому це не можливо! Це типова поведінка для такого роду людей, хоча інколи є досить адекватні, але не в цьому випадку.

В мене залишились контакти активістів і науковців, котрі тоді допомагали мені. Я звернувся до них з проханням допомогти в цій ситуації. Отже, 15 липня я пишу до колег листа і пояснюю ситуацію, яка склалась з цим розширенням кар’єру. Не буду вдаватись в деталі, але суть така що ми маємо 20 днів на подання з моменту публікації цього оголошення.

В цей процес активно включились Vasyliuk Oleksij, (Українська Природоохоронна Група – UNCG), Богдан Кученко (Волонтер у WWF-Україна) та Iuliia Vasheniak (Донецький національний університет імені Василя Cтуса). Нам вдалось за короткий час сформувати “ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЗАУВАЖЕННЯ до обсягу досліджень та рівні деталізації інформації в Звіті з ОВД проєкту видобування вапняків Городницького родовища придатних для виробництва щебеню будівельного в Підволочиському р-ні, № 20206256003 в Реєстрі з ОВД”

22 липня в середу в 11 годині, я звернувся до пані Ганни Пастир з села Турівка, яке безпосередньо примикає до кар’єру. Оскільки видобуток і розширення може мати дуже негативний вплив для Турівки, в першу чергу через гідрологію. Адже на вершині беруть початок потічки, які формують річку Вікнина або Турка. Тепер уявіть, якщо річка зникає, як можна жити там де немає навіть худобу напоїти. Cело розташоване на схилі хребта і оточене вершинами де середня висота 340 метрів, а пікові значення досягають 411 метрів.

Пояснивши панні Ганні всю ситуацію, що плануються з розширенням ТОВ «Кар’єр Городниця», її це все звичайно дуже обурило, та запропонував їй розповісти це громаді та також подати зауваження від громади села Турівка. В результаті пані Ганна написала пост у групі Турівка із зверненням до громад не допустити розширення цього кар’єру і руйнування символу цієї місцевості Панської або Гострої Могили товтр.

Дана публікація стала фактично першим публічним закликом до дій, щоб зупинити цей кар’єр. Вона набрала резонансу, оскільки її перепостило більше 80 разів, та про це написало декілька видань із Тернополя.

Тепер велике прохання до журналістів та тих хто має до цього стосунок. Зробити максимальний розголос цієї ситуації, задля того, щоб врятувати від знищення цей дивовижний куток природи. Такими маленькими кроками ми зможемо зробити велику справу і приєднатися до порятунку природи.

Цей відрізок гряди Медоборів має велике біологічне значення і біорізноманіття. Що ж там таке цінне? Давайте прослідкуємо, те, що вдалось ідентифікувати.

Зіновать Блоцького, або рокитничок Блоцького (Chamaecytisus blockianus) — багаторічна рослина родини Бобових. Вузький ендемік, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.

Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. – В Україні відомо лише шість місцезнаходжень цього виду. Реліктовий третинний вид з дуже розсіяним ареалом, занесений до Червоної книги України, списків Бернської конвенції. Росте на вапнякових скелях, подекуди на крейді серед чагарників та на узліссях. У НПП «Подільські Товтри» він зник, а тут зберігся!

Ластовень в Україні нараховується 15—16 видів цього роду. Більшість з них є раритетними в окремих регіонах України та потребують охорони. Найпоширеніший ластовень лікарський (Vincetoxicum officinale).

Часник подільський, або цибуля подільська (Allium podolicum) — багаторічна рослина родини Цибулевих, спорадично поширена у Південній, Центральній та Східній Європі. Рідкісний вид, занесений до регіональних Червоних списків та Червоних книг Молдови, України, Росії.

Ковила пірчаста (Stipa pennata) — багаторічна рослина родини Тонконогових. Вид занесений до Червоних книг України та Польщі.

Півники угорські (Iris hungarica) — рідкісна багаторічна рослина родини Півникових. Популяції виду мають тенденцію до скорочення, тому його визнано регіонально рідкісним.

Авринія скельна (Aurinia saxatilis) — рідкісна трав’яниста рослина. Належить до родини хрестоцвіті.Зростає на території України. Внесена до «Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території Тернопільської області» (рішення Тернопільської обласної ради від 11 листопада 2002 № 64).

Окрім цього існує багато інших видів які не вдалось ідентифікувати! Місця ці мають і історичне значення, а також як складова місцевої міфології. Так дійшла цікава легенда про богиню яка жила на цій скалі про це написано у Четвертій частині мандрівки околицями Тарноруди!

Окремо додаю посилання на зауваження, котрі подані від екологів, від жителів довколишніх сіл та і від мене. Подальшим етапом стане поширення цієї публікації та створення суспільного резонансу у ЗМІ. Саме на вашу допомогу друзі, я і сподіваюся, разом ми зупинимо знищення унікальної природи Медоборів!