Байковецька громада провела в останню дорогу загиблого захисника України — 27-річного Ігоря Коцана. Понад два роки воїн вважався зниклим безвісти, а його рідні жили з надією на повернення.
Ігор був першою дитиною в сім’ї, турботливим братом для Павла та Володимира. У громаді його згадують як роботящого, чуйного й доброго чоловіка, майстра на всі руки, який завжди був готовий допомогти — і ділом, і словом.
Без вагань Ігор став на захист України. Служив кулеметником, був прикладом для побратимів. Навіть у складних умовах війни він зберіг людяність і щирість — на фронті зустрів кохану Інну. Пара мріяла про власний дім і мирне життя, разом привезли зі сходу собаку на ім’я Мавік.
Під час виконання бойового завдання Ігор не повернувся. Його наречена та родина тривалий час шукали воїна. Мама чекала сина, брати — брата. Батько, не дочекавшись, помер.
Сьогодні Ігор Коцан востаннє попрощався з мамою Галиною, братами, нареченою, рідними, друзями, побратимами та всією громадою.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Герої не вмирають — вони назавжди залишаються в наших серцях.
Мітки: Байковецька громада, війна в Україні, загиблий воїн, захисник України, зниклий безвісти, Ігор Коцан, похорон Героя
