Про тіньовий обіг деревини в районі заговорив голова Монастириської ОТГ Андрій Старух.
“Економіка району. Лісозаготовка ч.2.
Природнє лихо скоєне стихією не причина ігнорувати лихо скоєне людьми. Економічні збитки та нищення екосистем хижацькою вирубкою лісу – також лихо. Рубання лісів також вплинуло на руйнування доріг, затоплення осель.
Ми усунемо наслідки руйнування доріг, містків та іншу біду. Набагато більше треба часу для усунення наслідків вирубаних цінних порід дерев Монастирищини.
В попередньому сюжеті я за непрямими ознаками показав, що коли в родинному бізнесі працює понад 30 осіб, тіньовий обіг комунальної деревини Монастирищини може складати близько п’яти мільйонів грн. З них – як мінімум третина обігу може бути доступною трьом високопосадовцям, які займають найвищі посади в офіційній ієрархії системи лісозаготовки району. Голова ради, незмінний заступник (тимчасово вибув, готують повернення) та керівник комунального лісогосподарського підприємства. Це близько 500 тисяч гривень на брата в рік.
Сума велика і таке припущення викликає логічне запитання, чи це реально? Може є помилка або бажання обмовити тих, хто лякає мене кримінальним переслідуванням. І як це перевірити? Перевіряємо. На пальцях.
Якщо тіньові гроші використовувати поза межами району, наприклад купляти квартири у Івано-Франківську, які записано на родичів, то це важко виявити. Інша справа, коли кошти витрачаються на території, де і заробляються. Наприклад будівництво родиною одного із трьох вище зазначених персонажів комплексу біля траси на Буковель чи іншим двоповерхової хижі на Ватряному полі.
1)Маленька офіційна зарплата породжує логічні запитання при масштабному будівництві. Кошти треба легалізувати. Згідно декларації керівника комунального підприємства із лісозаготовки його дохід в рік близько 50 тис.грн. На масштабне будівництво не вистачить. Не біда «їх можна нібито позичити». Відкриваємо декларацію керівника комунального КП районної ради і що ми бачимо. В 2018 та 2019 роках йому «просто позичали» по 500 тис. грн. Мудро називається поворотна фінансова допомога. Насправді це нібито звичайна позика.
Кому із з/п 50 тис. грн. в рік приватник може позичити 500 тис. грн. – суму в десять раз більшу? Тільки тим, хто може віддати. Значить в реальному секторі економіки розуміють, що людина близька до лісозаготівлі району може «віддати півмільйона», а наступного року знов «позичити» півмільйона, які він знову зможе віддати.
Гроші які позичені в 2018р. треба віддати, а в декларації фінансові зобов’язання не відображені, це значить гроші повернуто. Питання звідки?
Гроші які позичено 2019 році (згідно декларації 500 тис. грн.) також треба буде колись віддати. Мочаться просто в очі.
Дивним чином сума є близькою до суми яка може бути доступною кожному із тріо володарів району із тіньового обороту комунального лісу району. Це звичайно збіг і завжди можна сказати «А ви доведіть!!!». Як і розмір частки кожного.
2)Доводити – це робота правоохоронних органів. В кожній країні головне, щоб жодна влада їм не заважала, не впливала, не покривала скоєне. Особливо та, яка посідає вищі легальні посади в ланцюгу лісозаготовки району, має адміністративний ресурс та в силу тривалого управлінського досвіду добре розбирається в господарській діяльності, фінансово-банківських операціях, бухгалтерських розрахунках, професійно знає відповідні розділи і ділянки виробництва, торгівлі, постачання і збуту. Особливо та, яка приховано витрачає кошти отримані на деревині району в районі за його межами.
Особливо та яка призначає керівника комунального підприємства, яке рубає ліс і зобов’язана бачити, що твориться з лісами. Є версія, що голова районної ради Володимир Данилюк нічого не знає про комунальні ліси ні слухом ні духом. Що він ні до чого не має відношення та, що будинок на Ватряному полі, який є чудовим місцем відпочинку районного начальства, виріс як гриб сам по собі. Її не можна відкидати).
Площа цього двоповерхового будинку близько 200 м.кв. Не міряв рулеткою, так на око. Може й більше. В декларації голови районної ради Володимира Данилюка зазначено об’єкт незавершеного будівництва загальною площею 270 кв.м. Адреса не вказана, може й не він. В мережі інтернет є різні ціни на зруби. Кращі коштують більше, гірші менше. На Ватряному полі добрий зруб. Будував ґазда. Ціна за м.кв. може бути 2500 грн, тобто понад 500 тис. грн. за об’єкт. Дивний збіг. Певно я щось підтасовую або зациклився на ідеї «по 500 тис. грн. на брата в рік». На трьох кожному.
“to be continued”, – написав Андрій Старух”.
Опубліковано Андрієм Старухом Неділя, 21 червня 2020 р.
Мітки: деревина, мільйони, новини, обіг, події, т атті, тернопіль, тернопільщина
