Нарцисами підніжжя Замкової гори подружжя Срібних засіяло понад п’ять літ тому. Для краси. Висадили тоді щонайменше 10 тисяч цибулин. Придбали їх за власний кошт. Микола Олександрович на місцевому ринку особисто обирав тільки насіння білих, але навесні 2019-го зацвіли жовті.
Та попри колір до долини потягнулися кременчани. Приходили цілими сім’ями. Фотографувалися, відпочивали. Чутка про Срібних докотилося до столиці. Приїхали журналісти й на всю країну оповіли про подружжя пенсіонерів.
Після сюжету на одному з телеканалів з різних куточків України поштою почали надходити цибулини нарцисів. Так що у підніжжя гори Бона, так місцеві називають Замкову, ростуть тепер нарциси з Харківщини, Запоріжжя й навіть Криму. Багатоманіття кольорів і сортів зачаровує. Микола Олександрович каже, що то все завдяки його дружині Тетяні.
– Вона дуже любить квіти, дерева і порядок. Кожну пелюстку доглядає, – акцентує телефоном. – Є такі особливі люди. Душею природу відчувають.
Кількість нарцисів біля Замкової гори щороку збільшується.
– Досаджуємо, розсаджуємо, доглядаємо, удобрюємо, підкошуємо, жучків визбируємо, – каже пан Микола. – Внучки з Києва приїжджають, допомагають.
Цибулини Тетяна Пилипівна спершу висаджує на грядці, а потім – пересаджує на долину. З квітами вона на «ти» з малих літ. Добре знається на їхньому характері й примхах. Микола Олександрович підтримує захоплення дружини. За фахом він – учитель музики, тож серцем чує мелодію природи.
– Приїжджайте наступного березня, нарциси якраз зацвітуть, помилуєтеся, – запрошує.
Цього березня багато кременчан приходили квітами полюбуватися. Дорослі й діти. Знимкувалися й подружжю дякували за те, що висадили й доглядають таку красу. Срібні радіють, бо для людей стараються, мріють, щоб Тернопільщина завжди була у квітах та мирі.
