Україна надала згоду польській стороні на проведення у квітні ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії, які загинули в 1945 році на території села Пужники, що нині знаходиться в Тернопільській області.
Останки загиблих були виявлені два роки тому. Тоді в пошукових роботах разом з польськими фахівцями брав участь історик, археолог, директор ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. І саме він звернувся у Мінкульт, щоб отримати дозвіл на ексгумацію.
Попри те, що з травня 2024 року він служить у ЗСУ, науковець формує команду, яка проводитиме ці роботи у квітні.
Олексій Златогорський розповів кореспонденту Укрінформу, як це було, і що буде з рештками жертв трагедії.
У ПОШУКАХ МОГИЛИ БУЛО ЗАКЛАДЕНО 80 ТРАНШЕЙ
«Масове поховання українсько-польській команді науковців, у яку я входив, вдалося знайти два роки тому, на День Незалежності України. Практично одразу я звернувся у Мінкульт, щоб отримати дозвіл на ексгумацію. І ось у січні ми його отримали», – розповідає науковець.
За його словами, аби найти могилу, провели масштабну роботу. Було закладено близько 80 розвідкових траншей шириною 1 метр, довжиною від 10 до 30 метрів фактично по всій території, де було розташоване село.
«Знайти поховання було важко. Ми керувалися свідченнями старожилів, переказами, які розповідали нащадки жителів села. Все вказувало на те, що поховання розташоване у південній частині села, але вдалося його знайти у північно-східній. Це сталося 24 серпня на День Незалежності України два роки тому, – згадує Олексій. – Ми вже хотіли раніше закінчити роботу, але вирішили спробувати ще в одному місці. І саме там виявили цю могилу. Вона невеликого розміру – 4 на 4 метри. Тіла скинуті в декілька рядів. Я помітив одразу три ряди, але там глибше є ще. Відповідно до чинного законодавства ми не мали права витягати ці кістки і дивитися, на яку глибину занурена вся могила. Лише після дозволу на ексгумацію», – наголошує Олексій Златогорський.
ВІД СЕЛА ПУЖНИКИ ЗАЛИШИЛОСЯ ЛИШЕ СТАРЕ КЛАДОВИЩЕ
«Загалом до процесу ексгумації планують залучити близько 15 людей. Одна команда займатиметься вилученням тіл, інша команда антропологів буде їм допомагати. Третя команда займатиметься перепохованням останків. Це буде на території села Пужники – ми вже під час ексгумації оберемо місце. У всіх останків відберуть матеріали для проведення ДНК-експертизи. Також триває збір генетичних матеріалів родичів загиблих поляків. У такий спосіб планують ідентифікувати останки», – розповів Олексій Златогорський.
Сьогодні триває формування української команди, яка працюватиме на розкопках.
«Її, ймовірно, очолить археолог Аліна Харламова з Харкова. З польської сторони працюватимуть колеги з Щецина з Поморського медичного університету. Вони були присутні під час розвідок і віднайдення могили. Це медик-генетик професор Анджей Осовський та археолог Моніка Калка. Також з польської сторони великий вклад робить фундація “Свобода і Демократія”, її віце-президент Мацей Данцевич теж має рідних з Пужників», – розповідає науковець.
За його словами, ексгумовані тіла жертв Волинської трагедії на Тернопільщині переховають на території Пужників, попередньо відібравши матеріали для генетичної експертизи.
Під час експедиції із пошуку могили у Пужниках знайшли багато артефактів – це побутові речі 19-20 століть, які не прив’язані до загиблих. Зокрема, австрійські монети, які перебували в обігу на території Тернопільщини, німецька запальничка періоду другої світової війни, гільзи різних періодів. Їх передали у Ківерцівський історичний музей на Волині.
ДОЗВІЛ НА ЕКСГУМАЦІЮ – ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ І ПОТРІБНЕ РІШЕННЯ
Польське село Пужники було засноване наприкінці 19 століття. Там мешкало близько тисячі людей. Його жителі стали жертвами Волинської трагедії 13-14 лютого 1945 року. Того ж року вцілілі жителі села переїхали на територію Польщі в рамках операції “Вісла” й оселилися на Приморських землях. Пужники зникли з карти України як населений пункт.
Сьогодні це територія Коропецької громади Тернопільської області. Залишилося лише старе кладовище, яке у останні роки регулярно приїздять доглядати нащадки загиблих. Саме вони протягом останніх 10 років просили українську владу провести пошукові роботи і знайти могилу їх рідних.
За словами Олексія Златогорського, дозвіл на ексгумацію – це дуже важливе і потрібне рішення.
«Таких запитів є багато, тому нас чекає багато роботи. Для поляків культура пам’яті є дуже важливою. Вони хочуть знати, де їхні рідні поховані, мати можливість приїздити на їх могилу. Досі вони регулярно приїздили і доглядали за цим кладовищем.
Фото надані Олексієм Златогорським
Мітки: волинська трагедія, ексгумація
