Відійшов у вічність відомий український науковець, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Українського католицького університету, уродженець Тернопільщини Ігор Скочиляс
«З глибоким сумом в УКУ повідомляють, що через ускладнення перебігу коронавірусного захворювання 20 грудня передчасно відійшов у вічність професор Ігор Скочиляс, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, керівник Центру релігійної культури, ініціатор і натхненник дослідницької програми «Київське християнство», – інформує РІСУ.
“Це непоправна втрата для всіх, хто знав Ігоря – хто працював разом з ним в історичному архіві, хто був слухачем його лекцій і семінарів, хто допомагав у дослідницьких проєктах, хто стояв поруч з ним на барикадах Революції Гідності і відстоював принципи гідного життя, хто молився разом з ним в храмах і на майданах. Новопреставлений слуга Господній Ігор був глибоко віруючою людиною. Сьогодні Господь пригортає його у Своїх обіймах. А ми віримо, що після своїх терпінь і скорбот, спричинених раптовою недугою, він увійшов у мир і радість Того, який приготував для нас те, про що говорить апостол Павло у Посланні до коринтян: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1 Кор 2:9).”, — йдеться на сайті УКУ.
Відомий монографіями і нарисами “Українська церква на Борщівщині та інші сторінки національного відродження краю”, “Релігія та культура Західної Волині на початку XVIII ст. За матеріялами Володимирського собору 1715 року”, “Sobory eparchii chełmskiej XVII wieku. Program religijny Slavia Unita w Rzeczypospolitej”, “Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII століть: організаційна структура та правовий статус” та ін., — повідомляє Історична правда.
Ігор Скочиляс народився 5 квітня 1967 р. у селі Цигани Борщівського району Тернопільської області.
Дослідник домодерної релігійної культури і східного християнства в Україні, унійних ідей та інституційної історії Київської митрополії у порівняльній перспективі; автор історіографічних концептів «Slavia Unita» і «Київська традиція».
З 2013 по 2015 був гостьовим професором для студентів Українського Вільного Університету / Ukrainische Freie Universität (Мюнхен)
Освіта, наукові ступені та звання
2011 – доктор історичних наук зі спеціальності «Історія України», Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Тема дисертації: «Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII століть: організаційна структура та правовий статус».
2008 – старший науковий співробітник / доцент Національної академії наук України.
2000 – кандидат історичних наук зі спеціальності «Джерелознавство, історіографія та спеціальні історичні дисципліни», Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Тема дисертації: «Протоколи генеральних візитацій Львівської єпархії 1730-1733 рр. як історичне джерело» (науковий керівник: д.і.н., проф. Ярослав Дашкевич).
1991 – диплом з відзнакою, Історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.
Професійна діяльність
З червня 2020 – завідувач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ.
2016-2020 – проректор з наукової роботи УКУ
2015-2020 – професор кафедри нової і новітньої історії України УКУ.
2013-2015 – в. о. завідувача кафедри нової і новітньої історії України УКУ.
2010-2016 – декан Гуманітарного факультету УКУ.
2005-2008 – заступник директора Інституту історії Церкви УКУ.
1998-2005 – науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ.
1993-2012 – науковий співробітник (з 2010 – провідний науковий співробітник) Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
1991-1993 – науковий співробітник Державного архіву Тернопільської обл.
Нагороди і відзнаки
2015 – нагорода «Feniks» Товариства католицьких видавців / Stowarzyszenia Wydawców Katolickich у категорії «Церковні науки» / «Nauki kościelne» за публікацію монографії «Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458-1795» (Варшава).
2015 – нагорода в рамках 55-го Конкурсу Польського товариства книговидавців / Polskiego Towarzystwa Wydawcow Książek «Najpiękniejsze Książki Roku 2014» в номінації «Наукові та науково-популярні книги (гуманітаристика)» / «Książki naukowe, popularnonaukowe (humanistyka)» за публікацію монографії «Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458-1795» (Варшава).
2014 – нагорода ректора Українського католицького університету «За виняткові досягнення у наукових дослідженнях».
2011 – відзнака Національної академії наук України «За вагомий внесок у розвиток науки, активну науково-організаційну роботу».
2011 – відзнака Львівської архиєпархії УГКЦ «За дослідження історії Української Греко-Католицької Церкви» Найважливіші публікації автор понад 250 публікацій українською, а також англійською, італійською, литовською, польською і російською мовами, у т. ч. десяти монографій і джерельних едицій.
