Історію свого порятунку журналістам у Тернополі розповіла переселенка з Херсону, яка з чоловіком та дитиною подолала на скутері майже тисячу кілометрів.
“Останньою крапкою, коли я вмовила чоловіка, щоб виїхати з міста стало, коли знайомі говорили, що крадуть дівчат, гвалтують їх, – зізнається Вікторія, біженка з Херсону. – Приватні перевізники, які за кошти перевозять, спершу ціна була 200 доларів, згодом подорожчало, бо було все важче виїхати. Тому ми вирішили їхати на скутері”.
Родина Вікторії двічі намагалася вибратися з окупованого російськими військовими Херсону. Перший раз довелося повернутися, бо потрапили під обстріли, та вдома родина не почувалася в безпеці, бо над їхнім будинком стежили снайпери, і якщо хтось виглядав у вікно, то могли розстріляти.
Вікторія не знала, чи вдасться їй з родиною доїхати живими.
“Ми коли їхали, то сказали декільком людям, що якщо ми не вийдемо на зв’язок, то щоб вони знали, що ми не пропали…”, – наголосила Вікторія.
У маленькому червоному рюкзаку, жінка взяла найдорожче з Херсону – листи своїх батьків, які уже померли.
Жінка радіє, що вдалося виїхати з окупованого Херсону та шкодує тільки за одним, що не вдасться на Великдень відвідати могили батьків, зараз там стоять російські БТРи, то ж чи вціліють надмогильні плити, Вікторія боїться навіть думати.
