Археологічною експедицією Національного заповідника «Замки Тернопілля» розпочато дослідження пам’ятки періоду раннього Нового часу на території Вишнівецького палацово-паркового комплексу (Ох. № 663) – об’єкту Національного заповідника «Замки Тернопілля», згідно із кваліфікаційним документом (Відкритим листом) кваліфікаційної ради з питань дослідження археологічної спадщини України Інституту археології НАН України за формою «1».
В рамках виконання міжнародного транскордонного проєкту ревіталізації історичних парків у місті Тарнобжег (Польща) та містечку Вишнівець (Україна), проводяться попередні археологічні обстеження території припалацевого парку XVIII ст. у містечку Вишнівець Кременецького району Тернопільської області.
Парк у Вишнівці – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, проголошена ще постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 р. № 105 «Про затвердження списку найвидатніших парків пам’ятки садово-паркової архітектури УРСР».
Розробка проєкту ревіталізації палацово-паркового комплексу у Вишнівці передбачає попередні археологічні обстеження, які є складовою коригування існуючої проєктно-кошторисної документації, виготовлення та затвердження проєкту. Обстеження проводяться з метою виявлення та дослідження місць розташування фундаментів трьох павільйонів (альтанки, вітальні, стайні) та малих архітектурних форм, з подальшою їх ревіталізацією.
Археологічні дослідження, в рамках створення проєкту, мають велике значення для охорони культурної та природної спадщини територій Польщі та України. Його цілі та очікувані результати правильно співвідносяться з визначеними принципами та пріоритетами програми «Interreg». Очікувані результати досліджень включають: оновлення архітектурних елементів парку, а також збереження їх характеру, проведення консерваційних робіт будівель чи елементів малої архітектури.
Отож, у 1720-х роках почалося будівництво шикарного палацового комплексу. Припускають, що архітектором міг бути Бланже Якуб Дапре, за проєктом якого тоді будували костел кармелітів у Вишнівці, однак остаточної версії авторства поки не встановили. У 1730-х роках палац у стилі пізнього бароко уже був збудований.
Поруч, в 1731 році, з ініціативи князя Міхала Сервація Вишневецького на місці колишнього оборонного замку – родового маєтку князів Вишневецьких, заклали і великий парк, у так званому французькому стилі.
Парк розташований у межах фортифікаційних мурів, він був запланований симетрично та розділений на дві тераси, а також оточений низькою стіною з декоративними кам’яними вазонами. Перша (нижня) тераса мала розпланування симетрично укладеного навколо центральної осі партеру з 6 частин, кожну з яких заповнювали орнаментальні композиції-бродері та герби подружжя Вишневецьких, у невисоких рамах із самшиту. На перехресті алей знаходився фонтан. В кінцівках алей побудували два павільйони.
Першу терасу від другої відокремлювала невисока підпірна стіна. На центральній осі саду були зроблені барокові півкруглі сходинки на другу терасу.
На другій (верхній) терасі було споруджено три павільйони з мансардовими дахами. Також на горішній терасі відводилося місце для боскетів, укладених у геометризовані композиції зірчастих контурів, з чотирма округлими альтанками, сформованими з гілок. У центрі була кругла галявина, що відігравала роль організаційного центру тераси. Підкреслена геометричність розпланування, повна симетрія частин створювали сад значної мистецької вартості, що належав до найкращих зразків садів бароко.
Автором планування парку ймовірно був той же Бланже Якуб Дапре, адже на мапі його проєкту 1721-23 років парк вже присутній.
Павільйон-салон на центральній осі на графічній картограмі змальовано як відкриту лоджію з трьома арками. У двох бічних павільйонах містилися апартаменти для гостей і службові приміщення.
Після смерті останнього чоловіка роду Вишневецьких Міхала Сервація у 1740 році, палац перейшов до Мнішеків і парк був суттєво оновлений. На місці барокового парку розбили пейзажний парк відомого ірландського ботаніка, майстра садово-паркового мистецтва – Деніса Макклера. Він тепер набув рис англійського «пейзажного» стилю. Тут росли сосни, ялини, дуби, клени, липи тощо.
На мапі Яна Грізмеєра видно, що у 1800 році регулярний припалацевій парк Бланже Якуба Дапре вже відсутній.
Проведення археологічних розкопок на території об’єкту Національного Заповідника «Замки Тернопілля» – Вишнівецького палацово-паркового комплексу, сприятимуть вивченню нових даних, що до періодів та архітектурних форм припалацевого регулярного парку, а також можливому виявленню оборонних споруд замку ХVII ст. Нові палаци XVIIІ ст. розташовували в межах бастіонних фортифікацій XVII ст., звертаючись до популярного раніше типу «palazzo in fortezza», започаткованого італійськими будівничими. Серед них і замок Вишневецьких у Вишнівці, як і замок Радзивіллів в Олиці, Сангушків в Ізяславі, Чарторийських у Корці, які продовжили традицію оборонних резиденцій, таких як замок ХVI-ХVII ст. в Збаражі.
Отож, дослідження будуть вельми цікавими!
Мітки: археологи, Вишнівецький палац
