Столітній ювілей візначила днями одна з найстарших мешканок Збаразької територіальної громади Ольга Іщук.
Народилася Ольга Павлівна 12 липня 1921 року на хуторі Григорі, що поблизу Добромірки. Там живе й дотепер.
«Пані Оля напрочуд добре виглядає, пам’ятає усі молитви, Гімн України, може перерахувати імена усіх дітей, онуків, правнуків і праправнучка. Через поганий зір жінка недобачає, тож читати їй важко, натомість любить слухати радіо, цікавиться сучасними подіями і любить, коли приїжджають рідні», – кажуть Забразькій міській раді.
Поважну ювілярку вітали не лише дві доньки, п’ятеро онуків, семеро правнуків та один праправнучок, близькі та далекі родичі, а й сусіди, знайомі, представники телебачення.
Завітав до святкового обійстя і Збаразький міський голова Роман Полікровський.
Вітаючи іменинницю, він висловив захоплення її світлим розумом та доброю вдачею, побажав і надалі не розгубити оптимістичного погляду на життя, розповідати дітям та онукам правдиву історію свого життя, яке так тісно переплелося з історією рідної України.
У мерії Збаража кажуть, що на своєму віку пані Ольгя пережила чимало: втрату близьких, Другу світову війну, допомагала борцям за незалежну Україну, які переховувались у лісі. Проте завдяки сильній вірі вижила, виростила двох доньок – Ірину і Любов, дала їм належну освіту.
Розповідаючи про свій секрет довголіття, пані Оля сказала: «Мабуть, так довго живу тому, що не нервуюся. Хто багато нервується, переживає, свариться, до того все якісь хвороби чіпляються. Треба бути в мирі з собою, людьми та Богом».
