Нещодавно фонди Кременецького музею поповнили новими експонатами – військовими матеріалами. Серед них воєнна форма, нарукавні знаки та шеврони 85 батальйону Тероборони та “Кременецька сотня”- повідомляє
Основа – щит із зубцями фортеці, що втілює гасло «Мій дім – моя фортеця». Герб Кременця, авторства Олександра Пташкіна, вписаний в щит. Герб Волині свідчить про те, що Кременець територіально Південна Волинь. Герб Волині означає: червоне тло «Кров Христа». «Мальтійський хрест», як символ Мальтійського ордену – захисника християн. Вежа Кременецького замку, що стоїть на горі, як символ Замкової гори і Кременця. Це все на фоні яскравого блакитного кольору мирного неба. В парі з жовтим кольором щита і фортечних зубців це колір національного прапора. В нижній частині шеврона, на фоні гори – дві перехрещені шаблі срібного кольору. «Перехрещені шаблі» — це підрозділ, що несе службу в прикордонні, «срібний колір або срібло» — це символ боротьби з нечистю, яка прийшла на нашу землю з війною. Між шаблями абревіатура: «85 обТрО» (85 окремий батальйон Тероборони).
Ініціатор – полковник Сергій Лі, заступник командира батальйону з бойової підготовки. Автор ескізу старший лейтенант Віталій Цеголко, заступник командира батальйону з виховної роботи. Виконавець Ірина Стечишина – волонтерка, вишивальниця з міста Вишнівець. Майстриня всі матеріали освячувала в церкві, читалась захисна молитва, а кінчики ниток обпалювалися на страсній свічці, щоб цей шеврон став оберегом для воїна.
Основа – щит. Зверху напис «Кременецька сотня», як імпровізована назва роти чисельністю 100 чоловік. По центру – обриси Замкової гори із залишками старої фортеці, як символу стійкості і неприступності; тризуб – символ соборності України. Схід і Захід разом. Це Україна. По боках — імпровізований вінок з гілок дуба і калини. Зліва гілка дуба – сила і мужність. Справа гілка калини – любов до рідної землі та України.
Ініціатор створення шеврону Андрій Левчук – командир відділення зведеної роти Кременецької Тероборони. Автор ескізу Олександр Пташкін – стрілець зведеної роти Кременецької Тероборони. Виконавець – Ірина Стечишина.
Історія: в березні-квітні 2022 року зведена рота 85 окремого батальйону Тероборони виконувала бойове завдання на території Полтавської, Сумської Чернігівської та Харківської областей. Тоді і виникла ідея створення шеврону, як відзнаки. Прототипом було зображення повстанців з книги Михайла Данилюка «Щоденник повстанців».
Мітки: Кременецький музей, Шеврони
